Ксенiя Фетисова


Просмотреть статьи автора на: Латышском Русском

Ārpus ētera
Ксения Фетисова. Убили моего героя
Ксения Фетисова. Убили моего героя
Героя моей статьи, опубликованной в прошлом году. Иногда из общения с героем публикации может вырасти крепкая дружба. Но в этот раз все гораздо тяжелее. Все было наоборот: нашей дружбе с Алексеем уже более 10 лет... Леша погиб на войне. Его жена — моя подруга Настя и двое их маленьких детей остались навсегда без него. И ничего нельзя исправить. Ничего.
Ксенiя Фетисова. Вбили мого героя
Ксенiя Фетисова. Вбили мого героя
Героя моєї статті, що була опублікована минулого року. Іноді зі спілкування з героєм публікації, може вирости міцна дружба. Але цього разу все набагато важче. Усе було навпаки: нашій дружбі з Олексієм вже понад 10 років... Льоша загинув на війні. Його дружина — моя подруга Настя та двоє їхніх маленьких дітей залишилися назавжди без нього. І нічого не можна виправити. Нічого.
Портрет на фоне войны. Наум Аронович, учитель русского языка в киевской школе
Портрет на фоне войны. Наум Аронович, учитель русского языка в киевской школе
Реакцией на агрессию РФ стал отказ значительной части населения Украины от использования русского языка в социальной сфере — хотя он продолжает оставаться языком ежедневного общения заметной части граждан страны. Своим видением старых и новых проблем и отношения к русской культуре и языку в Украине до войны и сейчас с Rus.LSM.lv поделился Наум Аронович Резниченко, преподаватель русского языка и мировой литературы в киевской школе, филолог, литературовед, автор статей по истории русской литературы и методике ее преподавания, а также нескольких книг, посвященным известным деятелям литературы.
Портрет на тлі війни. Наум Аронович, учитель російської мови в київській школі
Портрет на тлі війни. Наум Аронович, учитель російської мови в київській школі
Реакцією на агресію РФ стала відмова значної частини населення України від використання російської мови у соціальній сфері — хоча вона продовжує залишатися мовою повсякденного спілкування помітної частини громадян країни Своїм баченням старих та нових проблем і ставлення до російської культури та мови в Україні до війни й зараз з Rus.LSM.lv поділився Наум Аронович Резніченко, викладач російської мови та світової літератури у київській школі, філолог, літературознавець, автор статей з історії російської літератури та методики її викладання, а також кількох книг, присвячених відомим діячам літератури.
Портрет на фоне войны. Евгений, фотограф, снимавший долгую агонию Мариуполя (ФОТО)
Портрет на фоне войны. Евгений, фотограф, снимавший долгую агонию Мариуполя (ФОТО)
Фотографу Евгению Сосновскому и его семье удалось выжить в сначала осажденном, а потом оккупированном, Мариуполе и выбраться оттуда. «Таким, каким город был раньше, он уже никогда не будет», — говорит Евгений. Тот, довоенный, ушел в историю, оставшись лишь на фотографиях. Смерть его зафиксирована в «Мариупольском дневнике» — серии снимков, которые Евгений делал во время войны.(Предупреждение: некоторые из публикуемых Rus.LSM.lv кадров Евгения Сосновского могут вызвать сильное эмоциональное потрясение.)
Портрет на тлі війни. Євген, фотограф, що знімав довгу агонію Маріуполя
Портрет на тлі війни. Євген, фотограф, що знімав довгу агонію Маріуполя
Фотографу Євгену Сосновському та його родині вдалося вижити у спочатку оточеному, а потім окупованому, Маріуполі і вибратися звідти. «Таким, яким місто було раніше, воно ніколи вже не буде», — говорить Євген. Те, довоєнне, пішло в історію, залишившись лише на фотографіях. Смерть його зафіксовано у «Маріупольському щоденнику» — так серії знімків, які Євген робив під час війни. (Попередження: деякі кадри Євгена Сосновського, опубліковані Rus.LSM.lv, можуть викликати сильне емоційне потрясіння.)
Портрет на фоне войны. Тимур, лицеист из Киева, ставший гимназистом в Дрездене
Портрет на фоне войны. Тимур, лицеист из Киева, ставший гимназистом в Дрездене
Тимуру 15 лет. В феврале 2022 года, с девятилетней сестрой Марусей и бабушкой Натальей Яковенко, они выехали из столицы за два дня до войны — во Львов. Cемья решила проявить осторожность. Вещей с собой практически не взяли, собирались скоро вернуться обратно. Во Львове, в гостинице, они ждали маму детей, Анастасию Бут — она собиралась присоединиться к ним чуть позже. Дождались: «Но сначала мы дождались бомбежки...»
Портрет на тлі війни. Тимур, ліцеїст із Києва, що став гімназистом у Дрездені
Портрет на тлі війни. Тимур, ліцеїст із Києва, що став гімназистом у Дрездені
Тимуру 15 років. У лютому 2022 року, з дев'ятирічною сестрою Марусею та бабусею Наталею Яковенко, вони виїхали зі столиці за два дні до війни — до Львова. Родина вирішила проявити обережність. Речей із собою практично не взяли, збирались незабаром повернутись. У Львові, у готелі, вони чекали маму дітей, Анастасію Бут — вона збиралась приєднатись до них трохи пізніше. Дочекались: «Але спочатку ми дочекалися бомбардування...»
Портрет на фоне войны. Мария Ивановна с Урала, которая стала беженкой из Киева в 94 года — и не може...
Портрет на фоне войны. Мария Ивановна с Урала, которая стала беженкой из Киева в 94 года — и не может понять, почему Россия напала на Украину
Мария Ивановна Долбня покидала Киев в марте, как и сотни тысяч других киевлян. Вокруг города шли бои, а пригороды регулярно обстреливали. В пути ей предстояло провести в общей сложности несколько суток.
Портрет на тлі війни. Марія Іванівна з Урала, яка стала біженкою з Києва у 94 роки — і не може зрозу...
Портрет на тлі війни. Марія Іванівна з Урала, яка стала біженкою з Києва у 94 роки — і не може зрозуміти, чому Росія напала на Україну
Михайло Сторожук — зооволонтер, засновник «Команди порятунку тварин Києва», яка вже 8 років займається визволенням тварин із надзвичайних ситуацій усіх видів. У 2020-му зооволонтери брали участь у гасінні гігантських лісових пожеж — щоб урятувати диких тварин. А тепер спробували вивезти домашніх тварин, часто осиротілих, із самого донбаського пекла — з Бахмута.
Портрет на фоне войны. Михаил, вывозивший из Бахмута домашних животных
Портрет на фоне войны. Михаил, вывозивший из Бахмута домашних животных
Михаил Сторожук — зооволонтер, основатель «Команды спасения животных Киева», которая уже 8 лет занимается вызволением животных из чрезвычайных ситуаций всех видов. В 2020-м зооволонтеры участвовали в тушении гигантских лесных пожаров — чтобы спасти диких животных. А сейчас попытались вывезти домашних питомцев, зачастую осиротевших, из самого донбасского пекла — из Бахмута.
Портрет на тлі війни. Михайло, який вивозив із Бахмута домашніх тварин
Портрет на тлі війни. Михайло, який вивозив із Бахмута домашніх тварин
Михайло Сторожук — зооволонтер, засновник «Команди порятунку тварин Києва», яка вже 8 років займається визволенням тварин із надзвичайних ситуацій усіх видів. У 2020-му зооволонтери брали участь у гасінні гігантських лісових пожеж — щоб урятувати диких тварин. А тепер спробували вивезти домашніх тварин, часто осиротілих, із самого донбаського пекла — з Бахмута.
Портрет на фоне войны. Анна, художница из Ирпеня, бежавшая с кошкой в рюкзаке
Портрет на фоне войны. Анна, художница из Ирпеня, бежавшая с кошкой в рюкзаке
До вторжения молодая художница Анна Козырева жила в Ирпене, тихом и уютном тогда городке под Киевом. «Было большое информационное поле, были угрозы со стороны России, но я до последнего не верила, что может быть война...»  — вспоминает она предшествующие месяцы. Но подсознательное ощущение, что ее жизнь должна бесповоротно измениться, было. А 23 февраля Анна пробовала экспериментальную технику: била по холсту прутьями, которые обмакивала в краску, проверяла, можно ли так передать эмоции на картине. И сильно потянула спину.
Портрет на тлі війни. Ганна, художниця з Ірпеня, що тікала з кішкою у наплічнику
Портрет на тлі війни. Ганна, художниця з Ірпеня, що тікала з кішкою у наплічнику
До вторгнення молода художниця Ганна Козирєва жила в Ірпені, тихому, затишному тоді містечку під Києвом: «Було велике інформаційне поле, були погрози з боку Росії, але я до останнього не вірила, що може бути війна...» — згадує вона попередні місяці. Але підсвідоме відчуття, що її життя повинне безповоротно змінитися, було. А 23 лютого Ганна пробувала експериментальну техніку: била по полотну різками, які обмокувала у фарбу, перевіряла, чи можна так передати емоції на картині. І сильно потягнула спину.
Портрет на фоне войны. Оксана, итальянская украинка, волонтер и помощник беженцев
Портрет на фоне войны. Оксана, итальянская украинка, волонтер и помощник беженцев
Оксана Захарченко живёт в Италии уже более 19 лет и стала для многочисленных беженцев проводником — по итальянской культуре, по рынку труда и по коридорам и кабинетам госучреждений.
Портрет на тлі війни. Оксана, італійська українка, волонтер і помічник біженців
Портрет на тлі війни. Оксана, італійська українка, волонтер і помічник біженців
«Людиною можна бути і на окупованій, і на неокупованій території. І негідником теж», — говорить Володимир Іванович Коваленко. Він — законний мер Нової Каховки, яку в перші ж дні війни зайняли війська РФ. Майже 5 місяців Коваленко залишався в місті та виконував обов'язки мера — і не співпрцював з окупантами.
Портрет на фоне войны. Владимир Иванович, руководивший оккупированной Новой Каховкой, но не сотрудни...
Портрет на фоне войны. Владимир Иванович, руководивший оккупированной Новой Каховкой, но не сотрудничавший с оккупантами
«Человеком можно быть и на оккупированной, и на неоккупированной территории. И негодяем тоже», — говорит Владимир Иванович Коваленко. Он — законный мэр Новой Каховки, которую в первые же дни войны заняли войска РФ. Почти 5 месяцев Коваленко оставался в городе и выполнял обязанности мэра — и не сотрудничая с оккупантами.
Портрет на тлі війни. Володимир Іванович, який керував окупованою Новою Каховкою, але не співпрацюва...
Портрет на тлі війни. Володимир Іванович, який керував окупованою Новою Каховкою, але не співпрацював з окупантами
«Людиною можна бути і на окупованій, і на неокупованій території. І негідником теж», — говорить Володимир Іванович Коваленко. Він — законний мер Нової Каховки, яку в перші ж дні війни зайняли війська РФ. Майже 5 місяців Коваленко залишався в місті та виконував обов'язки мера — і не співпрцював з окупантами.
Портрет на тлі війни. Іванна, яка народила в Києві під бомбуванням
Портрет на тлі війни. Іванна, яка народила в Києві під бомбуванням
Коли 26 лютого ракета влучила в будинок на Севастопольській площі Києва, Іванна Буштин стояла біля вікна, у своїй палаті, у пологовому будинку номер 5. Її перша дитина от-от мала народитися: «У мене якраз були перейми. Я у вікно бачила цю ракету, що летіла, здавалось, прямо на мене...» Після цього всіх жінок одразу перевели у підвальне приміщення.
Портрет на фоне войны. Иванна, родившая в Киеве под бомбежкой
Портрет на фоне войны. Иванна, родившая в Киеве под бомбежкой
Когда 26 февраля ракета попала в дом на Севастопольской площади Киева, Иванна Буштин стояла возле окна, в своей палате, в родильном доме номер 5. Ее первый ребенок должен был вот-вот родиться: «У меня как раз были схватки. Я в окно видела эту ракету, что летела, казалось, прямо на меня...» После этого всех женщин сразу перевели в подвальное помещение.
Портрет на фоне войны. Светлана Васильевна, учитель настоящей истории из Киева
Портрет на фоне войны. Светлана Васильевна, учитель настоящей истории из Киева
«Коллеги, учителя истории Российской Федерации, русские женщины, всех вероисповеданий, всех национальностей, всех возрастов, я, Светлана Васильевна Петровская, учитель истории, заслуженный учитель Украины, я имею моральное право обратиться к вам, так мне кажется...»
Портрет на тлі війни. Світлана Василівна, учитель справжньої історії з Києва
Портрет на тлі війни. Світлана Василівна, учитель справжньої історії з Києва
«Колеги, вчителі історії з Російської Федерації, російські жінки, усіх віросповідань, усіх національностей, будь-якого віку, я, Світлана Василівна Петровська, вчитель історії, заслужений вчитель України, я маю моральне право звернутися до вас, так мені здається...»
Портрет на фоне войны. Инна из Херсона, писавшая в оккупации «Хроники вышиванки»
Портрет на фоне войны. Инна из Херсона, писавшая в оккупации «Хроники вышиванки»
«В основном пропагандистами были молодые люди, но была и другая категория — женщины средних лет с фанатически блестящими глазами. Они что-то рассказывали, а задаешь вопрос, на который у них нет заготовленного ответа — сразу агрессия», — рассказывает о подготовке к «референдуму» в оккупированном Херсоне Инна Микуцкая, автор дневника «Хроники вышиванки».
Портрет на тлі війни. Інна з Херсона, що писала в окупації «Хроніки вишиванки»
Портрет на тлі війни. Інна з Херсона, що писала в окупації «Хроніки вишиванки»
«В основному, пропагандистами були молоді люди, але й була інша категорія — жінки середнього віку з фанатично виблискуючими очима. Вони щось розповідали, а задаєш питання, на яке у них нема заготовленої відповіді — одразу агресія», — розповідає про підготовку до «референдуму» в окупованому Херсоні Інна Микуцька, автор щоденника «Хроніки вишиванки».
Портрет на фоне войны. Инна, преподаватель живописи из Николаева
Портрет на фоне войны. Инна, преподаватель живописи из Николаева
«Это действительно страшно. Мне, как художнику, который работает с детьми и взрослыми и учит прекрасному... Для меня это был шок — обстрелы, разрушенные дома, наши университеты... Проезжать мимо зданий, видеть эти руины — для меня это больно», — признается Инна Сечко, художник и преподаватель живописи из Николаева, который еще совсем недавно был в буквальном смысле прифронтовым городом и практически постоянно находился под обстрелами.
Портрет на тлі війни. Інна, викладач живопису з Миколаєва
Портрет на тлі війни. Інна, викладач живопису з Миколаєва
«Це дійсно страшно. Мені, як художнику, який працює з дітьми та дорослими та навчає прекрасному... Для мене це був шок — обстріли, зруйновані будинки, наші університети... Проїжджати повз будівлі, бачити ці руїни — для мене це боляче», — зізнається Інна Сечко, художник і викладач живопису з Миколаєва, який ще зовсім недавно був у буквальному сенсі прифронтовим містом і практично постійно знаходився під обстрілами.
Портрет на фоне войны. Елена, фотограф из Мариуполя
Портрет на фоне войны. Елена, фотограф из Мариуполя
Единого мнения относительно числа погибших — убитых — мариупольцев нет. Большинство источников говорит о 20-25 тысячах гражданских смертей, но есть данные и о гораздо больших жертвах. Почти три месяца осады Мариуполь находился в состоянии гуманитарной катастрофы — без света, воды, продовольствия, связи и медицинской помощи. Штурмуя взятый в блокаду город с довоенным населением более 430 тысяч человек, РФ широко применяла массированные авианалеты. Именно под бомбежками и руинами стертых с лица земли сотен многоэтажек погибло огромное число жителей. Елена Сугак выжила в этом аду. И оказалась в новом — в оккупации.
Портрет на тлі війни. Олена, фотограф із Маріуполя
Портрет на тлі війни. Олена, фотограф із Маріуполя
Єдиної думки щодо кількості загиблих — вбитих — маріупольців немає. Більшість джерел говорить про 20-25 тисяч цивільних смертей, але є дані й про значно більші жертви. Майже три місяці облоги Маріуполь перебував у стані гуманітарної катастрофи — без світла, води, продовольства, зв’язку і медичної допомоги. Штурмуючи узяте в блокаду місто з довоєнним населенням понад 430 тисяч людей, РФ широко застосовувала масовані авіаналіти. Саме під бомбардуваннями та руїнами стертих  з лиця землі сотень багатоповерхівок загинула величезна кількість мешканців. Олена Сугак вижили у цьому пеклі. І опинилася в новому — в окупації.
Портрет на фоне войны. Константин, казахский литовец из Бучи, спасший 203 человека
Портрет на фоне войны. Константин, казахский литовец из Бучи, спасший 203 человека
Константина Гудаускаса, уроженца Казахстана и литовца по национальности, правозащитника и волонтера из Бучи, в этой части Киевской области знают и любят все. В период оккупации, когда местные жители оказались в ловушке и могли погибнуть в любой момент, Константин, рискуя жизнью, сумел вывезти более 200 человек.
Портрет на тлі війни. Костянтин, казахський литовець з Бучі, що врятував 203 людини
Портрет на тлі війни. Костянтин, казахський литовець з Бучі, що врятував 203 людини
Костянтина Гудаускаса, уродженця Казахстану та литовця за національністю, правозахисника та волонтера з Бучі, у цій частині Київської області знають та люблять усі. У період окупації, коли місцеві жителі опинилися у пастці та могли загинути у будь-який момент, Костянтин, ризикуючи життям, зміг вивезти з понад 200 людей.

Еще

Самое важное