«Ми з України»: сеньйори-переселенці зустрічаються щовівторка у  Будинку Святого Сімейства

Понад 37 тисяч українських переселенців проживає у Латвії, серед них майже дві тисячі — це люди пенсійного віку. Залишити звичні умови життя, домівку та рідних важко будь-кому. Але людині похилого віку змінювати місце й умови проживання, звикати до нової країни, до людей з іншим менталітетом та мовою — ще складніше. Про те як їм живеться у Латвії, що допомагає підтримувати сили й не втрачати оптимізму — йшлося у програмі «Ми з України» ЛР4.

ПРОГРАМА

Програма «Ми з України» виходить українською мовою щосуботи о 18:10 на Латвійському радіо 4. Починаючи з 2023 року програма виходить щоп'ятниці о 20:15. Пропозиції та запитання можна надсилати на електронну пошту [email protected].

Ніна приїхала з Харкова, зараз проживає у Ризі. Пенсіонерка, українську пенсію у розмірі 80 євро отримує на картку. Звісно, це незначні кошти. Тому, незважаючи на вік, пішла працювати. Каже, що важко, але вона знаходить можливості для спілкування і відпочинку. Ніна чекає на перемогу, щоб повернутися до рідного міста.

Ірина разом з донькою та внуком приїхала з Дніпра. Їй сімдесят років, отримує українську пенсію. Щоб допомогти дочці, яка багато працює, доглядає за онуком, також пішла працювати. Розглядає можливості залишитися в Латвії. Каже, що тут добрі люди і чудова природа.

Українські сеньйори зізнаються: дуже не вистачає спілкування, навіть тим, хто переїхав із дітьми, онуками.

Необхідний контакт із людьми свого віку — можна не лише розважити душу, а й порадитися, поділитися телефонами лікарів, адресами благодійних організацій.

Місце зустрічі незмінне

Тому віднедавна у Будинку Святої Сімейства, що на Клостера, 5, щовівторка сеньйори збираються поспілкуватися. Знайомляться, розповідають про себе.

«Ми, ровесники, розуміємо одне одного з півслова, проблеми в усіх схожі»,

— каже Ганна з Житомира. Вона приїхала до Риги разом із чоловіком, дочкою та онукою.

У Олександри Григорівни з Миколаєва щоразу сльози на очах, коли мова заходить про сина, який залишився в Україні. Але просто розквітає, згадуючи про свій садок навколо будинку — найкращий сад на всю вулицю. Каже, залишити будинок було неймовірно важко, адже це фактично її життя.

«У молодих ще є час збудувати щось інше, у старшого покоління — хтозна. Але дочка наполягала, та й за онуків було страшно. Тому ми поїхали. Потім сусіди повідомили, що на сад впала бомба. Що там залишилося, не знаю», — зітхає Олександра Григорівна.

Смаколики до Різдва своїми руками

Для кожної зустрічі сеньйорів організатори вигадують головну тему. Наприклад, 1-го листопада обрали тему «Що я вмію? Чому я можу навчити інших?».

«Вмію робити ексклюзивні пряники та торти!», — поділилася Наталя з Києва. Світлини її виробів, знайдені у смартфоні, викликали загальне захоплення. Виявилося, пекти Наталя навчилася тільки після виходу на пенсію, а до того — викладала у школі математику та логіку.

Учасники зустрічі сеньйорів домовилися до Різдва напекти пряників під керівництвом Наталії.

Наступна зустріч сеньйорів відбудеться у Будинку Святої Сімейства у вівторок, 15 листопада.

  • Наступна програма «Ми з України» лунатиме в ефірі в суботу, 12 листопада о 18:10 на хвилях Латвійського Радіо 4. Пропозиції та запитання можна надсилати на електронну пошту [email protected].
Заметили ошибку? Сообщите нам о ней!

Пожалуйста, выделите в тексте соответствующий фрагмент и нажмите Ctrl+Enter.

Пожалуйста, выделите в тексте соответствующий фрагмент и нажмите Сообщить об ошибке.

Еще видео

Самое важное

Еще