Люди довкола і ми самі готові були діяти ірраціонально — українка про початок війни

Повномасштабне вторгнення військ РФ 24 лютого 2022 року застало українців зненацька, у тому числі й тих, хто перебував за межами України, у розлуці з сім'єю, розповіла Rus.LSM Маргарита Півень, чий шлях до возз'єднання з близькими виявився вельми звивистим і пролягав через кілька країн. Півтора року потому вона мешкає в Ризі.

Це — скорочена версія розмови українською.
Повне відео передачі російською можна подивитись тут.

Народившись у невеликому містечку Короп Чернігівській області, недалеко від кордонів РФ та Білорусі, Маргарита підлітком переїхала до Києва, а останні роки розвивала свій модний бренд Primula veris. У лютому 2022-го вона вирушила до Стамбула у відрядження разом із мамою, коли прийшла несподівана звістка:

 

«У нас були зворотні квитки на 25 лютого — ми вирушили буквально на два-три дні, купити тканину для нової колекції. (..) Особисто я дуже добре почувалася в Україні, я нікуди не збиралася переїжджати! Певна річ, уже весь лютий ходили розмови про війну... Я сама в них не вірила, мені це все здавалося безглуздям і перебільшенням. І в Стамбулі о п'ятій ранку мене розбудила мама з криком “Вставай, почалася війна!” (..) Я не могла повірити власним очам, коли прочитала у новинах “Путін почав війну”... Коли почалися перші вибухи в Києві, я не знала, за що хапатися, як збирати речі — був шок, звісно... І того ж вечора ми прилетіли зі Стамбула до Риги».

До Латвії Маргариту та її маму запросив близький друг, розповіла гостя передачі — сама вона, за її словами, навряд чи б кудись поїхала:

«Думаю, ми б нікуди і не рушили. Ми чекали б найближчої можливості, щоб повернутися назад до Києва. Там, на Чернігівщині, на кордоні з Росією, залишався мій 11-річний брат, він жив з татом. А на той момент війська РФ вже пройшли нашу область, і вибратися звідти вже не було ніякої можливості. Наша армія підірвала найближчі мости, щоби загарбники не могли пройти.

І ось ми сиділи у Стамбулі, а вся наша родина залишилася відрізаною у Чернігівській області... І ми з мамою перші кілька годин наполегливо шукали можливості повернутися до Києва! У цій метушні я навіть не могла зрозуміти: який Київ, про що взагалі говорити — в Україні ракети летять, війна повним ходом! Але через те, що близькі залишилися там, нам здавалося, що ми можемо чимось їм допомогти, якщо зараз поїдемо до Києва».

Заметили ошибку? Сообщите нам о ней!

Пожалуйста, выделите в тексте соответствующий фрагмент и нажмите Ctrl+Enter.

Пожалуйста, выделите в тексте соответствующий фрагмент и нажмите Сообщить об ошибке.

По теме

Еще видео

Еще

Самое важное