Це — версія матеріалу українською.
Версия на русском — здесь.
З самого початку повномасштабної війни в Україні «Притулок “Надійний дім“» (Patvērums “Drošā māja”) вигадує та реалізує різні проекти, орієнтовані на біженців та їх конкретні групи – дітей чи жінок. А якщо інтеграційні — то й на латвійців теж.
Наразі у Ризі та Лієпаї розпочалася реалізація нового проекту «Ми різні, живемо у Латвії!» (Esam dažādi, dzīvojam Latvijā!). Він проходить за фінансової підтримки Фонду інтеграції суспільства зі співфінансуванням із держбюджету.
«У цьому проекті — три частини. Одна — ляльковий театр, українські діти разом із латвійськими під керівництвом режисера та майстра-лялькаря створять ляльки, декорації та спектакль. Друга частина — курси інтеграції для дорослих, українці вивчатимуть історію, культуру, політику, можливості працевлаштування у Лієпаї та Латвії. Наприкынцы отримають сертифікат. Третя частина — для молоді, української та нашої. Вивчення соціального підприємництва — написання проектів, фінансове управління, презентації тощо.
Молодь працюватиме у групах, презентуватиме свої ідеї, наприкінці отримають призи. На інтеграційні курси в мене дві групи, на 15 місць кожна. Заявок – 47. Візьму всіх!
На молодіжні заняття — 10 місць для української молоді, п'ять — для латвійської. Українська молодь чомусь інтересу не виявляє, тож заявки ще приймаються. Напиши, що ми дуже чекаємо! Із дітьми теж цікаво. Треба було набрати по шість осіб 7-10 років. Українських дітей стільки й є. А латвійських – 33! Не можу взяти всіх, був відбір. Перевага тим, у кого хтось із батьків теж братиме участь. Володіння російською чи англійською вітається, адже треба з українськими дітьми спілкуватися. Важливим є і досвід. Такі розповіді були! Наприклад, 10-річний хлопчик, якому мама не купує ляльок-героїв мультиків, сам їх шиє!» — Розповіла курземський координатор проекту Ліга Кресліня.
Хтось займається у шкільному театрі, хтось у бабусі вчиться шити. Загалом нелегко було вибрати. У дитячій групі буде всього сім занять, за цей час треба і ляльок своїми руками змайструвати, і декорації зробити, і сам спектакль поставити! Вистави будуть 21 грудня у Лієпаї та 26-го — у Прієкуле. Там Ліга Кресліня разом із місцевими готує різдвяний захід для українських дітей.
«Дуже мало часу на підготовку! Коли думала, що ж можна поставити, дійшла висновку, що треба брати матеріал, усім добре знайомий. Щоб і самі діти, і публіка знали, в чому суть розповіді, тоді ми можемо імпровізувати і додавати щось своє. Вибір припав на історію про Червону шапочку, яка йде до бабусі. По дорозі вона може зустріти будь-кого!
Бабусю та Шапочку зображатимуть по дві людини — одна буде обличчям та ніжками, а друга, з-за спини першої, керуватиме руками. Тож головна ідея проекту — співпраця — у цих персонажах втілиться у прямому сенсі», — розповіла режисер Лелде Каупужа.
І додала, що трошки нервує, адже попереду — знайомство з дітьми та батьками.
Коли всі зібралися, Лелді розповіла про суть лялькової ідеї. Раз у раз переходила на російську, щоб усі могли зрозуміти. Одна з батьків сказала, мовляв, якщо ви говоритимете латиською повільніше, донька зрозуміє. Потім настала черга бутафора Лієпайського лялькового театру Крістіне Дековіце — вона наголосила, що без допомоги батьків не обійтися, особливо це стосується створення декорацій.
Потім батьки і діти розсілися навколо столу і Крістіне почала пояснювати, як зі шкарпетки зробити… щура. Показала «напівфабрикат» — шкарпетку із рожевим ротом. Дістала стос шкарпеток і роздала учасникам. Дітей практично одразу захопило це заняття.
А якщо взяти зелену шкарпетку, то вийде жаба…
