► Па-беларуску ► In English ● Latviski ► Po polsku ► На русском ► Українською
В ознаменування цієї події Європейська мережа пам'яті та солідарності (European Network Remembrance and Solidarity, ENRS) щорічно проводить низку ініціатив, спрямованих на підвищення поінформованості про Голокост та усвідомлення його наслідків.
Аушвіц-Біркенау поблизу польського містечка Освенцим був найбільшим нацистським концентраційним табором та центром знищення. У період з 1940 по 1945 рік у ньому було вбито близько мільйона євреїв і сто тисяч людей інших національностей, переважно поляків, циган та радянських військовополонених. Методичне винищення у таборі продовжувалось до кінця його функціонування. 18 січня 1945 року, за кілька днів до вступу Червоної армії до Освенцима, було віддано наказ про евакуацію: близько 60 000 ув'язнених були змушені вирушити у виснажливий марш смерті, в якому загинуло близько 15 000 людей.
Аушвіц — символ Голокосту, але цей безпрецедентний злочин проти людства відбувався скрізь, де Третій рейх поширював свій вплив. Унаслідок Голокосту загинуло близько 6 мільйонів євреїв, половина з яких стали жертвами концентраційних таборів та таборів знищення.
У дусі відповідальності за сьогодення та турботи про майбутнє Європейська мережа пам'яті та солідарності щорічно бере участь у пам'ятних подіях, присвячених Дню пам'яті жертв Голокосту. Цього року ми запланували інформаційну кампанію на наших каналах у соціальних мережах та електронних ЗМІ, щоб поширити інформацію про Голокост. Під час кампанії, яка триватиме з 17 по 31 січня, ми представимо інформаційні, освітні та наукові матеріали:
- Анімаційний фільм «Мементо», присвячений Міжнародному дню пам'яті жертв Голокосту;
- фільм «Праведна дипломатія» (2021), присвячений дипломатам, які відіграли важливу роль у порятунку тисяч євреїв під час Другої світової війни. Фільм є частиною освітнього портфоліо «Дипломати, які допомагали євреям», розміщеного на порталі Hi-story Lessons;
- Освітній пакет на тему Голокосту, що включає плани уроків та посібник для вчителя. Уроки, засновані на запропонованих сценаріях, супроводжуватимуться питаннями про людську природу, настанови та поведінкові механізми в екстремальних умовах, а також про волю до виживання та силу протистояння злу;
- Путівник по пересувній виставці «Між життям та смертю. Історія допомоги під час Голокосту», який розповідає про невідомі історії самовідданої мужності та надзвичайної самопожертви тих, хто рятував євреїв під час Другої світової війни;
- Інтерв'ю з однією з героїнь виставки, Ельжбетою Фіцовською, а також текст про пам'ять, повагу та тугу за обома матерями «В ім'я обох матерів»;
- стаття Керол Еліас «Голокост і виживання в діаспорі: майбутні покоління. Минуле, теперішнє, майбутнє», а також матеріал Романа Жуховича, присвяченийй «Ванзейській конференції» — зустрічі вищих посадових осіб нацистської Німеччини та командирів Шутцштаффеля (СС, SS) для узгодження «остаточного вирішення єврейського питання»;
- Інтерактивна мапа, присвячена Ванзейській конференції та її наслідкам;
- Зворушливий перформанс учасників проекту «Sound in the Silence» цього року, які перетворили знання, отримані під час відвідування меморіальних місць, на унікальне видовище, яке передає голоси як виконавців, так і жертв Голокосту, а також роздуми молодих людей про сприйняття історії через мистецтво;
- Відео та інші матеріали, підготовлені під час наукової конференції «Генеалогії пам’яті 2020: Голокост між глобальними і локальними перспективами» (2020);
- Випуск академічного журналу «Remembrance And Solidarity. Studies in 20th Century European History» під назвою «Голокост/Шоа» (2016).
Більш детальну інформацію про кампанію Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту цього року можна знайти тут.
- Європейська мережа «Пам'ять та солідарність» — це міжнародна ініціатива з дослідження, документування та поширення знань про європейську історію XX століття та способи її увічнення, з особливою увагою до періоду диктатур, воєн та народного опору поневоленню. Країнами-членами мережі є Польща, Німеччина, Угорщина, Словаччина та Румунія, а Албанія, Австрія, Чехія, Латвія, Грузія та Естонія мають статус членів-спостерігачів, представлених у керівних органах Мережі.
