«Ми з України»: Українським переселенцям потрібна моральна і психологічна підтримка

Тривалі воєнні дії в Україні, щоденні повітряні тривоги та безперервне слідкування за новинами підвищили рівень стресу в українських переселенців, зокрема і тих, хто зараз перебуває в Латвії. В яких випадках треба звертатися за психологічною допомогою і де діти та дорослі можуть отримати її в Ризі, — з’ясовували у перебігу програми «Ми з України»  на ЛР4.

ПРОГРАМА

Програма «Ми з України» виходить українською мовою щосуботи о 18:10 на Латвійському радіо 4. Починаючи з 2023 року програма виходить щоп'ятниці о 20:15. Пропозиції та запитання можна надсилати на електронну пошту [email protected].

Олена приїхала з Житомира  до Латвії ще в березні цього року. Спочатку звернулася до послуг психолога для свого сина, а потім зрозуміла, що їй самій необхідна допомога. Олена впевнена, що сама б не змогла  вийти зі стану депресії, особливо після останніх обстрілів Росією її рідного міста.

Вона радить не замикатися у собі, не соромитися і звертатися до психолога. Олені допомагають також спортивні заняття, прогулянки на природі та спілкування з однодумцями.

«Друзі по нещастю! У мене питання — може, ви десь збираєтеся іноді групами чи просто кілька людей? Поговорити, поплакатися, підтримати одне одного? Морально так важко, що іноді вити хочеться. Ми тут удвох — я та син.

Дуже хотілося б хоч зрідка бачити своїх і розуміти, що ми не одні такі».

Цей пост у Facebook групі, яка поєднує саме біженців, Марія з Дніпра зробила ще навесні. Відгукнулося понад двісті людей. Створили окрему групу, почали спілкуватися. Марія, крім того, провела кілька сесій із психологом — телефоном. Зараз почувається більш-менш нормально. А ось син, якому, на відміну від Марії, довелося потрапити під бомбардування, ще потребує допомоги психолога.

Система надання психологічної підтримки в Латвії

За той час, що триває війна в Україні, система надання психологічної допомоги біженцям у Латвії вже визначилася. Дещо в ній змінюється, але головні напрямки — так само, як і головні виконавці — залишаються тими ж. Наданням допомоги займаються кризові центри Skalbes, Marta, Ресурсний центр для дітей та підлітків, Державне агентство соціальної інтеграції, центр Dardedze,  а також психологи та психіатри, які приймають відвідувачів у різних поліклініках і лікарнях.

Пацієнти поділяються на дві групи. Люди, які в силу своїх діагнозів вже отримували психологічну чи психіатричну допомогу вдома, в Україні. І ті, хто до війни взагалі не зверталися до психотерапевтів.

Отже, якщо ви відчули, що самі не можете дати раду своїм  емоціями, відчуваєте постійний страх, втому чи апатію, варто подумати про пошук психолога.

Позначимо три відправні точки, з яких треба розпочинати. Насамперед, це  кабінети психологічної допомоги у Центрі підтримки мешканців України на Амату 4. Вони відкриті кожного робочого дня. Можна зайти — поговорити, порадитись, отримати потрібні рекомендації та телефони.

Потім — сайт ukraine-latvia.com, розділ «Охорона здоров'я» — підрозділ «Психоемоційна підтримка». Там є вся інформація українською мовою щодо допомоги дорослим та дітям. Причому інформація регулярно оновлюється. Ну й, нарешті, сімейні лікарі — вони дають направлення до психотерапевтів, якщо пацієнт скаржиться на проблеми із психоемоційним станом.

І головне — все це безкоштовно.

До згаданих центрів — Skalbes, Marta, Ресурсного центру для дітей та підлітків — можна звертатися як із направленням від сімейного лікаря, так і без.

Як стверджують психологи, усі люди переживають однакові стадії лиха. Але кожен — зі своєю швидкістю. Головне — не застрягти на якійсь із стадій, а всього їх двадцять. Серед них — і шок, і заперечення, і агресія, і провина. Бажані цілі: переосмислення, надія, допомога іншим.

Психологи намагаються дати установку: ви — більше, ніж те, що з вами зараз відбувається.

Кажуть — багатьом вдається допомогти. Іноді дорослій людині вистачає просто можливості виговоритись, виплеснути емоції — було б лише бажання прийти і поспілкуватися. Звернення до психолога — не вияв слабкості, це нормально і необхідно — особливо для тих, кого торкнулася війна.

«Як правило, люди звертаються до нас, коли виникають проблеми з дітьми, — розповідає консультант кризового центру Skalbes Івета Ванага. — І лише потім, пояснюючи батькам, як реагувати на поведінку дітей, ми виходимо на проблеми самих батьків, починаємо допомагати вже їм самим».

Психологічні травми у дітей

Що свідчить про психологічну травму у дитини, які зміни у поведінці? Психолог Наталія Урус, яка працює на Амату, 4 від Фонду Дитячої лікарні каже: «Насамперед агресія, відчуженість, істеричність — це очевидні прояви. Але є й приховані».

Ліна Мельник — психолог-психотерапевт із 15-річним досвідом, приїхала до Латвії з Вінниці у березні цього року через війну в Україні. Зараз працює психотерапевтом в центрі Dardedze.  Її профіль — дитяча психологія, але надає допомогу Ліна й дорослим.

«Якщо ви побачили, що ваша дитина поводить себе інакше, ніж зазвичай: стає агресивнішою чи навпаки замикається у собі, веде себе, як  зовсім маленька, намагаючись привернути до себе увагу, багато плаче чи навпаки, це ознаки того, що їй потрібна психологічна допомога»,

— пояснює Ліна.

У такому випадку звертайтеся до центру Dardedze, де українські діти та дорослі можуть отримати безкоштовну психологічну допомогу. Це у Ризі на вул. Цієцерес, 3А., телефон 67600685.

  • Наступна програма «Ми з України» лунатиме в ефірі в суботу, 29 жовтня о 18:10 на хвилях Латвійського Радіо 4. Пропозиції та запитання можна надсилати на електронну пошту [email protected].
Заметили ошибку? Сообщите нам о ней!

Пожалуйста, выделите в тексте соответствующий фрагмент и нажмите Ctrl+Enter.

Пожалуйста, выделите в тексте соответствующий фрагмент и нажмите Сообщить об ошибке.

Еще видео

Самое важное

Еще