«Просто щось всередині піднялось, я зрозумів, що так не можна вчиняти з моєю країною і з моїм народом. І все — пішов добровольцем», — розповідає Микола.
Про перші дні повномасштабного вторгнення: «Не було розуміння, як користуватися автоматом, гранатою, тактики ведення бою. В перші дні ми очікували, що одразу прийдуть в Одесу. Тому часу навчатись не було, і розуміли, що будемо покладатись тільки на випадок. Навіть не було можливості повчитись стріляти. Ось це було страшно, бо ти не розумієш, що відбувається. Але, з часом, я почав їздити в тир, на полігон, потім пройшов навчання на снайпера. І чим більше з’являється знань і розуміння, як поводити себе в бою, то якось стає легше — ти розумієш, що в тебе шанси проти ворога вирівнюються і ти все менше цивільний, все більше військовий.»
Коля Сєрга був відомий у РФ, мав там фанатів і друзів, але повномасштабна війна все змінила.
«Спочатку я звертався, я намагався знайти щось людське, щось відповідне до людських цінностей, а потім, в якийсь момент я зрозумів, що не достукатися до них. Тому далі моя риторика трохи змінилась, і стало менше спроб щось донести. Просто я записую в‘їдливі, іронічні, десь грубі вірші, які допомагають мені виговоритися, вилити свою злість, свій гнів на те, що творять рашисти в моїй країні», — пояснює Коля й одразу ж наводить декілька своїх рядків:
«Хорошо быть тупым:
Можно жить в России,
Можно Путина любить,
Видеть в нем мессию.
Хорошо быть тупым:
Можно втычить в телек,
Душу медленно губить
В бесполезном теле.
Можно букву Z писать,
Да и ту с ошибкой,
В некролог себя вплетать
Свастикой рашистской.
Хорошо быть тупым:
Легче двигать в стаде
И не думать о пути,
Ведь толкают сзади.
Хорошо быть рабом:
Не гнетет свобода,
Рвется ген, будто тромб,
На исходе рода.
Русский дух роет дно,
Едет в храм на танке,
Хорошо быть г*вном
В ж*пе, будто в мамке.»
Свої відчуття Коля пояснює: «Росія в цілому, російський дух став для мене розчаруванням. Жили ми, нікого не чіпали, а тут увірвався російський дух. Зі своїм розумінням, з русифікацією. Ми цього ніколи не пробачимо. Я впевнений, що цього ніколи не пробачу. І, швидше за все, мої діти цього ніколи не пробачать. Все, Росія — гудбай! Це прокляття.
Я для себе відрізав все, що пов’язано з Росією і заповнюю це тим, що пов’язане з Україною».
Розуміючи з власного досвіду, наскільки важлива підтримка для військових, Коля Сєрга почав влаштовувати музично-поетичні виступи на фронті. Наразі така ініціатива знайшла продовження.
«Ми створили організацію, яка називається «Культурний десант», за підтримки відділу ЗСУ, яке займається морально-психологічним забезпеченням. Зібралась еліта музичної української культури. Ми приїжджаємо і даємо порцію емоцій там, де необхідно оживляти почуття і наповнювати ресурсом. І це працює!»
Музиканти розраджують та підіймають бойовий дух українських військових на всіх позиціях. Там, де хлопці відновлюються, проходять лікування і навіть на передовій, на нульових позиціях.
У програмі Коля розповів також про своє спілкування з американським актором і кінорежисером Шоном Пенном, якого супроводжував на передову.
«Він подарував мені свою молитву ламіновану. І навіть начитав її на диктофон, а ми з цього з пацанами з «Культурного десанту» зробимо трек».
Зі слів Колі, Шон Пенн щиро захоплюється Україною.
«Він співчуває дуже Україні, так би мовити, не словом, а ділом. Він дуже багато зараз робить для України, дуже багато їздить на зустрічі. Домовляється, аби нам надали винищувачі, щоб було фінансування і важке озброєння для нас. Він дуже піклується про Україну і українців.»
- Наступний ефір проєкта «Все буде Україна» на платформі Rus.LSM.lv — у п’ятницю, 29 липня, о 19:30 за київським та ризьким часом. Повне інтерв’ю можна подивитися у 10-му випуску.
