За даними опитування, 32% респондентів вважають, що підтримку України слід зберегти на тому ж рівні. 20% вважають, що допомогу потрібно збільшити: 12% зазначили, що потрібно збільшити суттєво, 8% думає, що варто трохи збільшити.
Але 32% опитаних вважають, що латвійську допомогу Україні слід було б зменшити. 9% виступають за невелике скорочення, а 23% думають, що зменшити допомогу слід було б суттєво.
Foto: "Norstat"
Збільшення допомоги Україні більше підтримують чоловіки (24%), аніж жінки (16%).
КОНТЕКСТ
Опрос проводился с 27 февраля по 6 марта, в нем участвовало 1011 человек — репрезентативная выборка жителей Латвии в возрасте от 18 до 74 лет, которые пользуются Интернетом не реже раза в неделю.
Але найбільші відмінності спостерігаються залежно від національності та мови сім'ї опитаних. Згідно з отриманими даними, лише 4% росіян вважають, що латвійську допомогу Україні потрібно наростити. Серед латишів таку відповідь дали 30%.
З тим, що Латвії слід було б зменшити свою допомогу Україні, погоджується більш як половина опитаних російських латвійців (53%) і російськомовних (55%).
41% росіян та 44% російськомовних вважають, що допомогу Україні слід помітно скоротити.
Такі погляди відбиваються і на рівні регіонів: у Латгалії 50% респондентів вважають, що підтримку України слід зменшити — тоді як у Відземе такої думки притримується лише 25% опитаних.
«Та частина суспільства, яка два роки тому стала на бік України, досі твердо підтримує українців. Але ті 30%, хто проти допомоги Україні, ніколи й не були за», —
визнала у розмові з LSM.lv керівник благодійного товариства Ziedot.lv Рута Діманта.
«Це питання переконань: ти або за дотримання міжнародного порядку та за право самовизначення народів, або ти дотримуєшся імперіалістичного російського світогляду. Не секрет, що і серед латишів є люди, які мешкають у російському інформаційному просторі», — додала Діманта.
У лютому, коли виповнилося два роки з початку повномасштабної війни РФ проти України, представники уряду оцінювали розміри наданої за цей час допомоги Латвії українцям не менш як 650 млн євро. У цю суму входили відрахування уряду та самоврядувань та пожертвування недержавних організацій та приватних осіб. Глава Кабміну Евіка Силиня пообіцяла, що допомога буде продовжена:
«Цього року підтримка України латвійською державою перевищить 200 млн євро. Вже з першого дня війни Україну захищала латвійська зброя. Ми навчаємо українських військових. Військова допомога продовжиться. Вона сягне 0,25% ВВП».
Лідери інших політичних партій теж підтримують таке ж активне надання допомоги Україні.
«Позиція Латвії як держави — надавати всю необхідну допомогу Україні, тому що ми розуміємо, за що Україна бореться і якою є ціна цієї боротьби. Це боротьба і за нашу свободу, знаючи про імперіалістичні амбіції Росії»,
— сказав LSM.lv голова комісії Сейму із закордонних справ Ріхард Колс (Національне об'єднання).
Професор Ризького університету ім. П. Страдиня, дослідник громадської інтеграції Денис Ханов, однак, дорікає латвійським політикам за те, що така необхідна Україні допомога нерідко в комунікації в них супроводжується негативним ставлення до місцевих росіян і зі спробами показати, що більшість латвійських російськомовних нібито підтримує режим Путіна. Це впливає на сприйняття цієї частини суспільства: у людей виникає відчуття, що підтримка України пов'язана із боротьбою проти місцевих росіян, каже Ханов.
«На мою думку, треба більше розповідати, що й латвійські російськомовні — проти війни, що багато хто з них підтримує Україну, що в Латвії дуже багато змішаних сімей, у тому числі шлюби з українцями»,
— сказав професор у розмові з LSM.lv.
Вчений зазначає, що серед латвійських російськомовних зараз спостерігається дуже виражена поляризація, вона нерідко проявляється навіть у межах однієї сім'ї.
«Там інколи доходить до таких конфліктів, що члени сім'ї більше не розмовляють один з одним. Сам у свєму роді бачу, що прірва між різними поколіннями може бути дуже глибокою», — сказав Ханов.
Він вважає, що латвійські росіяни інформацію про війну в Україні отримують з найрізноманітніших джерел: і з місцевих ЗМІ, і з таких незалежних російських мас-медіа, як «Медуза», але також є багато тих, хто досі споживає контент російських пропагандистських каналів.
Ханов працює також у Німеччині та розповідає, що й там багато росіян, які живуть на благополучному Заході, але мріють про створений російською пропагандою уявний світ, де Путін пропонує прості відповіді на складні питання.
«Я розумію колективну травму та історичну пам'ять латишів, що склалася з уявлення, що 1940 року в їхню країну вторглися «росіяни», а не солдати радянської армії. Так що
хоч я й проти діяльності Ліани Ланги (кампанії з «дерусифікації»), я усвідомлюю, що ці дії — це прояв болю, що збирався поколіннями. І тепер війна в Україні знову нагадала про цю травму».
Ханов зазначив, що латвійські росіяни опинилися у дуже складній ситуації, коли їм доводиться переглядати коріння своєї ідентичності.
На думку вченого, російський диктатор Володимир Путін на десятиліття вперед отруїв усе, пов'язане з Росією та російською культурою.
«Німецький письменник Томас Манн після Другої світової війни писав, що за правління Гітлера культура його народу 12 років була нацистською культурою. І тепер мені треба усвідомити, що в Європі — нова нацистська культура, яка говорить однією зі слов'янських мов. Це дуже боляче усвідомлювати. Тому нам усім разом треба подумати, як допомогти частині нашого суспільства впоратися із цією катастрофою і, в принципі, з нуля створити нову ідентичність», — сказав професор.
«Будь-яка війна колись закінчується, а нам треба зрозуміти, який «мирний договір» укласти в латвійському суспільстві. Нам самим собі потрібно поставити запитання: як ми тут у Латвії заживемо після війни?
Зрозуміло, що в Латвії було і буде мультиетнічне суспільство із домінуючим статусом культурної нації латишів. Латвійське суспільство дуже строкате, ми маємо більше 100 етнічних груп, але в публічному просторі все спрощується до двох позначень LV або RU.
Я дорікаю політикам у тому, що вони розмовляють не про спільне, але про середовище, в якому заперечувати інакшість стає надзвичайно вигідно»,
— резюмував Денис Ханов.
Однак зараз, поки йде війна Росії проти України, дискусії про інтеграцію латвійського суспільства відходять на другий план, тому що головне завдання — допомогти Україні перемогти, щоб російський імперіалізм не зміг ще глибше протиснутися на територію Європи.
«У Латвії на тлі Європи — дуже велика підтримка України, особливо якщо ми подивимося на роботу волонтерів та пожертвування. Це ясний індикатор, що жителі Латвії готові допомагати Україні», — сказав Ріхард Колс.
Керівник Ziedot.lv Рута Діманта розповіла, що кількість благодійників, які підтримують Україну, стабільна — можливо, дещо зменшилася середня сума пожертв від приватних осіб та підприємств. Зазвичай це від 20 до 50 євро, але є й такі люди, які жертвують щомісяця сотні євро.
