Це — версія матеріалу українською.
Версия на русском — здесь.
20 років у ЄС
1 травня 2004 року Латвія увійшла до нового союзу. Добровільно та з радістю. Через 20 років ясно – добре, що вступили. Інші країни свою дорогу до Європи захищають зі зброєю у руках. Утім, виявилося, що наш власний шлях до безбідного життя, високого рівня соціального захисту та пенсій, на які можна подорожувати світом – тернистий та складний. І в інших виходить краще.
Рівень життя в Латвії зараз такий самий, яким він був у середньому в Європейському союзі в 2008 році. На 15 років відстаємо. - зазначив Економіст Банку Латвії Олег Красноперов
Сергій Герасимов зняв ностальгічно-аналітичний сюжет про те, якими ми були та якими стали за ці двадцять років. Посилання у описі. Багато про що ми вже й забули. Наприклад, про митний контроль на кордоні з Литвою.
«У мене в Паневежисі жила бабуся. І ось кілька разів на рік маленький Сергій з татом проходили митний контроль у Гренцтале. Великих черг тут ніколи не було. Але годину-півтори доводилося постояти», - згадує Сергій Герасимов
Мова дебатів
Головна внутрішньополітична подія травня – вибори до Європарламенту. Щоправда, найгарячіші суперечки не про те, чому Литва та Естонія нас обігнали, куди направити гроші єврофондів та перед якими викликами стоїть Євросоюз. Найважливіше у цій передвиборчій кампанії – не допустити дебатів російською мовою.
На платформі для національних меншин Rus.LSM планувалися дебати серед лідерів партій, що йдуть до Європарламенту. Ще 12 березня Латвійське телебачення представило статут дебатів, погодивши його з Радою з суспільних електронних ЗМІ.
Кандидати в депутати на дебатах могли говорити латиською – це звичайна практика редакції, коли гості, політики чи експерти можуть обирати мову, якою зручно говорити. Планувався синхронний переклад.
Спочатку жодних нарікань не виникло – ні від наглядових органів, ні від політиків. Наприклад, Нова консервативна партія першою – ще 17 квітня – делегувала на ефір Ліану Лангу. Але вже у травні проти дебатів виступив центр державної мови та розлючені громадські діячі. Вони назвали дебати загрозою латиській мові. Латвійське телебачення вважало це втручанням у редакційну політику. Дебати вирішили проводити, а громадських діячів попросили не втручатися. Згодом підключилися вже й політики. Національне об'єднання, Нова Єдність, Об'єднаний список і Нова консервативна партія, що приєдналася до них, повідомили, що на дебати не підуть. Паралельно громадські діячі упереміш із політиками стали проводити пікети проти дебатів. У соцмережах на ЛТВ полилися потоки образ.
Дійшло до того, що президент Едгар Рінкевич закликав сторони заспокоїтись і ще раз подумати.
У результаті головний редактор ЛТВ Сігіта Роке після консультацій із редколегією вирішила дебати скасувати. Тим більше, що чимало співробітників ЛТВ стали публічно висловлювати невдоволення ними.
Національне об'єднання у розпал скандалу подало поправки, які прирівнюють дебати до політичної агітації, яка дозволена лише латиською мовою. -
«Це повністю безграмотне формулювання, яке «Нова Єдність» збирається встановити. Агітація, яку підтримали передати до комісії, це потрібно вирвати на корені, бо це проти абсолютно всіх європейських принципів. Безграмотна. Тому що агітація – це коли один політик іде й рекламується – будь-якими способами, або купивши час, або на вулиці, або десь іще. Дебати – це журналістський продукт, редакційний продукт. І це формат конфронтації, який не може бути за методом виключення, не може бути тим самим, що й агітація», - сказав журналіст LTV Яніс Домбурс.
Поправки Сейм у першому читанні схвалив і направив на розгляд до комісії.
Пікет учителів
У травні відбувся ще один пікет. Куди більш численний. Учителі прийшли до Кабінету Міністрів. Педагоги не погодилися із пропозицією міністерства освіти щодо балансування їх навантаження.
Робота вчителів складається з двох частин. Безпосередньо уроки. І підготовка до них. Вчителі давно вимагали, щоб міністерство справедливіше платило саме за підготовку, щоб цей час у принципі враховувався та оплачувався. Міністерство освіти у свою чергу запропонувало новий план, як збалансувати навантаження – збільшити кількість уроків до 30-ти. У профспілці зауважили, що це - удар по підготовці до уроків.
«Сьогодні якщо вчитель у школі працює 40 годин на тиждень, він має максимум занять з предмета, наприклад, математика чи література – максимум 26 занять. Те, що він має провести у класі, з учнями. А міністерство пропонує – якщо ти працюватимеш 40 годин на тиждень, то максимум підвищується з 26 занять до 30. (...) А другий крок такий, що вони змінюють методику. Я не заглиблюватимуся в розрахунки, але мінуси будуть у практично кожного педагога, починаючи з 10 до двухсот євро на місяць», - сказала голова Латвійської профспілки працівників освіти та науки Інга Ванага.
Пікет біля Кабінету міністрів виявився чималим. До протестувальників вийшла і міністр освіти Анда Чакша, і прем'єр-міністр Евіка Силиня. Виступ останньої викликав багато критики. Бо більше нагадував виступ директора перед школярами-хуліганами.
Цю манеру комунікації знову довелося коментувати президенту Рінкевичу. Він зазначив, що посадовцю слід було б говорити більш шанобливо.
Зате у підсумку профспілці вдалося досягти поступок з боку міністерства. Сама реформа переноситься на рік, а кількість уроків до 30 не збільшиться.
Загинув президент Ірану
Травень виявився складним місяцем одразу для кількох очільників держав. А хтось його взагалі не пережив.
У авіакатастрофі розбився президент Ірану Ібрагім Раїсі. Він вилетів на гелікоптері американського виробництва у туман. Судячи з усього, пілот втратив орієнтацію і врізався в гору. Раїсі вважався в Ірані яструбом – його навіть називали тегеранським м'ясником. А ще й можливим наступником 85-річного аятоли Хаменеї – духовного лідера держави.
Катастрофа – класичний приклад чорного лебедя – непрогнозованої події, яка може призвести до непрогнозованих наслідків. У програмі ТЧК арабіст Імантс Фредерік Озолс припустив, як тепер може розвиватися Іран.
«Я не очікую великих змін. Але є інший, цікавіший сценарій. Офіційний Тегеран може вхопитись за цю можливість, щоб зробити якийсь косметичний ремонт. Ось для цього доведеться якимось чином станцювати танго з опозицією, стати трохи прийнятнішими для заходу», - сказав Озолс.
Замах не прем'єра Словаччини
На волосині від смерті опинився прем'єр Словаччини Роберт Фіцо. Він пережив замах.
Фіцо 15 травня приїхав до міста Гандлова. Він підійшов до людей біля огорожі. Серед них був Юрай Центула – 71-річний літератор. Центула стріляв практично впритул. Фіцо отримав 4 вогнепальні поранення. Його терміново доставили до місцевої лікарні, провели складні операції, ввівши у медикаментозну кому. Медики виявились на висоті і пізніше повідомили – життю Фіцо нічого не загрожує. Стрілець зізнався – замах скоїв з політичних мотивів.
РФ атакує Харківщину
На початку місяця росіяни відкрили ще один фронт в Україні – почали просуватись у Харківській області. Після перших досить успішних днів застрягли в районі населених пунктів Липці та Вовчанськ. Натомість почали знову знищувати Харків.
Російська ракета вдарила по друкарні «Віват». Загинули п'ятеро людей. Буквально через день – новий удар – по торговельному центру, де на той момент було близько двохсот людей. Загинули щонайменше 16 людей, десятки поранено.
У інтерв'ю програмі «ТЧК» радник голови офісу президента України Михайло Подоляк за кілька днів до ударів позначив цілі росіян.
«Для них пріоритетна ціль – знищення усієї України. Вони сьогодні повністю це демонструють.
Вони не вдають, що кудись дбайливо заходять. Вони повністю руйнують усю територію, яку намагаються окупувати. (...) Для них не існує місто Харків з мільйонним населенням. Вони його безумовно люто ненавидять, як і решту України. І для них Харків – це місце, яке треба знищити. Чи зможуть вони це зробити – ні, безумовно», - сказав Подоляк.
У Валмієрі відкрили виробництво бронемашин Patria
На цьому тлі Латвія поспіхом зміцнює свою власну оборону. У Валмієрі прем'єри Латвії та Фінляндії відкрили виробництво бронемашин Patria.
У виробництво вкладено близько 10 мільйонів євро. За рік тут зможуть випускати близько 30 машин. Національні збройні сили замовили 200. Патріа – це всюдихід, який може доставити до 10 солдатів у повному обмундируванні. На даху – кулемет. Може розігнатися до ста кілометрів на годину та на одному баку пройти 600 кілометрів.
У Ризі - кілька дивних пожеж у центрі міста
У Ризі травень виявився спекотним в усіх сенсах. У столиці сталося одразу кілька дивних пожеж у центрі міста.
Спочатку два будинки спалахнули в мікрорайоні Гризінькалнс. 9 травня о 20:32 пожежники отримали виклик на вулицю Звайгжню — там у шестиповерховому багатоквартирному будинку горіли двері на 4 поверсі. Із будівлі ще до прибуття пожежників вийшло 30 людей, двох довелося рятувати. Через 9 хвилин надійшов сигнал про будинок, що горить, на вулиці Лабораторіяс. Пожежа сталася у двоповерховому дерев'яному будинку. Вогонь охопив обидва поверхи будівлі й дах. Згоріли також чотири автомобілі, які стояли у дворі. Постраждав і фасад сусіднього будинку. На місці працювало понад 35 пожежників, вісім автоцистерн і три пожежні автодрабини. За фактом цих двох пожеж поліція розпочала кримінальний процес – є підозри, що це був підпал.
А за два тижні сталася пожежа на вулиці Валмієрас. Горіла покинута двоповерхівка. На місці працювало 20 нарядів пожежників. Довелося перекривати рух.
Проценти airBaltic
Пожежними чимало фінансистів називають 14,5 відсотка, під які продала свої облігації національна авіакомпанія AirBaltic. Інвестори купили облігації на суму 340 мільйонів євро терміном на 5 років і 3 місяці.
Гроші – звісно, не подарунок. Через ті ж п'ять років і три місяці їх треба буде повернути. А ще щорічно виплачувати інвесторам у вигляді відсотків майже 50 мільйонів євро. Облігації допомогли авіакомпанії погасити пожежу із виплатою минулих облігацій – у липні потрібно було повернути 200 мільйонів.
У купівлю нових паперів вклалася і держава – на 50 мільйонів євро. При тому, що за облігаціями стояла черга. Фінансове видання Bloomberg назвало облігації airBaltic "junk bonds", тобто позикою з високим ступенем ризику. І це зрозуміло – невдовзі компанія опублікувала дані за перший квартал цього року – 40 мільйонів євро збитків. Це при тому що перевезли майже мільйон пасажирів/
Збірна Латвії посіла 9 місце на чемпіонаті світу з хокею
Є така традиція у Латвії у травні – дивитися чемпіонат світу з хокею. Щоправда, цьогоріч збірна не змогла порадувати медалями. І навіть у плей-офф не вийшла. Але все одно молодці.
Календар був для збірної досить прихильним. Перші ігри з Польщею, Францією та Казахстаном. Їх до хокейних грандів ніяк не віднести. Але з Польщею та Францією промучились до овертаймів, де двічі перемогу приносив капітан Каспар Даугавіньш. Казахстан обіграли по-футбольному – 2:0. А ось далі почалися проблеми. Розгром 8-1 від Німеччини. Очікувана поразка від Швеції – 2-7. Потім у серії булітів здолали Словаччину. Щоб вийти у плей-офф потрібно було як мінімум перемагати США. Але не вийшло – програли 3:6. У підсумку – 9 місце на чемпіонаті. Чемпіонами стали Чехи, які грали вдома.
Співак Донс вийшов у фінал «Євробачення»
Натомість у свій фінал зумів пробитися латвійський співак Донс. На конкурсі "Євробачення" представник Латвії зміг пройти у фінал вперше з 2016 року.
Лаконічний перфоманс, сильний голос і мелодія, що запам'ятовується. Ось запорука успіху Донса. А вишенька на торті – сльози, що виступили наприкінці виступу. За підсумками конкурсу Донс із піснею Холлоу став 16-м. А переміг співак Немо зі Швейцарії із піснею The Code. Пісня про смиренність зі своєю небінарною особистістю. Місцеві любителі скріп створили на порталі манабалс.дв ініціативу про відмову в участі на конкурсі Євробачення та передачі грошей на спорт, яка швидко набрала більше 10 тисяч голосів і має піти на розгляд до Сейму.
