Це — версія матеріалу українською.
Версия на русском — здесь.
У Алвіса Лукші латгальське коріння — народився в Даугавпілсі, до 18 жив і навчався в Краславі. Потім виїхав до Ірландії, пізніше вирішив переїхати до Канади.
«Працював і навчався там же, закінчив поліцейську програму з відзнакою — якби не поїхав, був би вже офіцером канадської поліції. Але через сімейні обставини повернувся до Європи, жив у Нідерландах, навчався у Лейденському університеті. Потім уже Україна, Київ», — стисло описує Алвіс свій маршрут.
У мирному Києві він прожив два роки, але 24 лютого 2022 року прокинувся від вибухів. Почалася війна – повномасштабне вторгнення РФ в Україну.
«Чудово пам'ятаю той день, бо я прокинувся від вибухів — від шуму, від того, що в мене від вибухової хвилі почали відчинятися на балконі двері, це мене й розбудило. Потім мені зателефонували друзі з роботи, і мені сказали, що почалася війна», — згадує співрозмовник ЛР4.
Алвіс вирішив, що захищатиме Україну, хоча, як громадянин іншої країни міг повернутися додому, про що його попереджало посольство Латвії в цій країні.
«Латвія мене попередила десь за десять днів. Але
я готувався до того, що якщо щось таке станеться, то я залишусь. Тому що ти вже якось прикипів до цього місця, ти любиш це місце, ти любиш своє життя там. І ще ця війна — не лише за незалежність України,
вона за незалежність усієї Європи і, звичайно, за незалежність моєї країни, Латвії. Якщо Україна зараз програє, країни Балтії та Європа загалом заплатять дуже велику ціну», — пояснює Алвіс свою мотивацію.
До війни Алвіс не мав бойового досвіду. Проте робота та навчання у Центрі спеціальної підготовки у Києві, де готували охоронців та співробітників приватних військових компаній, допомогла йому здобути знання у цій сфері. А навчання в Поліцейській школі в Канаді дало важливий багаж та сприяла розвитку у нього аналітичних здібностей.
«На той час це вже було або ти, або тебе.
Я боровся у тому числі за своє життя, бо до Києва підходили. І найбільша причина: я просто побачив, що російська армія залишає після себе, чим вона займається. Стояти осторонь просто неможливо.
Я з тих людей, які не пройдуть повз», — ділиться Алвіс.
З перших днів повномасштабного вторгнення Алвіс разом з іншими займався пошуком та ліквідацією диверсійних груп у Києві. Через місяць вступив до загону територіальної оборони, а з жовтня 2022 року він офіційно служить у лавах Збройних сил України.
Алвіс Лукша воював у піхоті, у 101-ій Закарпатській стрілецькій бригаді, у складі якої брав участь у боях на передовій. На Куп'янському напрямку у травні 2023 року він отримав важке поранення.
«Мене кілька разів перекидали на різні ділянки фронту. Найскладніше — це, звичайно, в Донецькій області, також складно було в Харківській області і на кордоні між Харківською та Донецькою областями — на напрямку, де Сватове, Кремінна, а також на Куп'янському напрямку, де й отримав поранення», — описує військовий у трьох словах свій бойовий досвід.
Важко, коли гинуть товариші, зізнається Алвіс:
«Кожен воюючий солдат пізнав гіркоту втрати близької людини. В одному з останніх боїв на Куп'янському напрямку, в бою, де мене поранили, я втратив дуже хорошого друга».
За словами Алвіса Лукші, ця війна технологічна, при цьому ворог використовує заборонену зброю і прийоми.
«Ця війна не схожа на жодну іншу, тому що ворог використовує всю зброю і технології, які має. Використовує дуже багато забороненої різними конвенціями зброї. Часто використовує газ, хімічну зброю, фосфорні снаряди, різні тактики, які взагалі у жодній війні не повинні використовуватися», — ділиться він спостереженнями.
«Війна на цьому етапі дуже технологічна, дуже динамічна. На жаль, ворог дуже швидко почав навчатись в українських військовослужбовців.
Щоб виграти у цій війні, Україні та тим країнам, які її підтримують, потрібна саме технологічна перевага. І ми до цього рухаємося»,
— упевнений Лукша.
Після поранення Алвіс лікувався в Україні, потім приїхав до Латвії за програмою лікування та реабілітації для українських військовослужбовців. У Ризі йому зробили операцію. Після відновлення він збирається знову їхати до України.
«Я не планую тут залишатися, у планах — пройти до кінця процес реабілітації, щоб загоїлися рани, і повернутися назад.
Я досі можу виконувати бойові завдання і буду дуже корисним у цій війні, бо маю певний досвід, який допоможе іншим військовослужбовцям», — каже Алвіс.
До переліку громадян Латвії, яких Слідчий комітет РФ оголосив у розшук, у зв'язку з участю в бойових діях в Україні, увійшли шестеро латвійських добровольців, у тому числі й Алвіс Лукша.
