Це — версія матеріалу українською.
Версия на русском — здесь.
Іван Толчинський – громадянин Ізраїлю українського походження, з 2015 року проживає у Латвії. За освітою авіаконструктор, навчався в Ізраїльському технологічному інституті на факультеті аерокосмічної техніки, займався конструюванням великих літаків. Перший дрон сконструював у 2014 році заради розваги, але з часом хобі перетворилося на серйозний бізнес.
«Я пропрацював п'ять років у компанії, а цей дрон зробив, у принципі, випадково — для своїх друзів, щоб зняти, як ми катаємось на лижах. На той час дрони ще не продавалися, були саморобки. І я теж зробив саморобку. І так вийшло, що мене помітили, інвестори дали гроші на розвиток компанії, і я почав займатися дронами», — розповів бізнесмен.
У 2015 році Іван Толчинський відкрив у Латвії компанію з виробництва дронів Atlas Aerospace. Те, що за дронами — компактними і відносно недорогими — майбутнє, він зрозумів уже давно: «Навіть, будучи найманим працівником — інженером в Ізраїлі, я говорив, що майбутнє за дешевими масовими рішеннями, оскільки великі апарати не вигідні на полі бою. Я сам служив в армії та бачив, що за великими машинами немає майбутнього, для солдата потрібна маленька. Але тоді це ігнорувалося і так тривало до війни в Україні. А війна в Україні показала, наскільки потрібні маленькі системи, які використовують солдати, як вони впливають на поле бою».
Досвід служби в армії Ізраїлю допомагає Івану Толчинському не лише зрозуміти, які саме системи потрібні для українських військових, а й спілкуватися із замовником.
«Я розумів, що треба солдату на полі бою, яка система, що він від неї чекає. І це сильно полегшувало спілкування з клієнтом, тому що ми знаходили взаєморозуміння, і це допомагало домовлятися, коли дивишся не з боку продажу, не з боку компанії, а з боку користувача», — запевнив підприємець.
Сьогодні багато експертів визнають, що війна в Україні є технологічною, це «війна дронів». Безпілотники знаходять мету, атакують її, наводять артилерію. Постачання дронів в Україну почалося практично відразу після повномасштабного нападу агресора. Іван Толчинський сам відвіз їх до України. І перші безпілотники він віддав безкоштовно.
«Трохи більше тисячі дронів поставили в Україну. Постачання почалося на другий день війни. Перші одиниці відправляли безкоштовно, ми разом, я та наш юрист, їздили до Києва на другий день, відвезли апарати. Ми бачили всі ці колони, танки, біженців. Потім за два тижні там працювали наші тренери, які навчали [користуватись дронами]», — продовжив Іван.
Atlas Aerospace виробляє так звані маленькі дрони-спостерігачі. Зазвичай термін життя такого дрону — кількадесят вильотів. Тому постійно потрібні нові.
«Основна маса — це дрони до двох кілограмів, які використовуються солдатами особисто або для коригування вогню або для розвідки. Система маленька, укладається у сумку, вона заточена під маленьку групу чи одного солдата. Є системи, які живуть цілий рік, є які живуть кілька місяців.
Дуже сильно впливає підготовка екіпажу. І, звичайно, від того, що відбувається на фронті. Хлопці кажуть, що багато систем постраждали від того, що коли дрон повертається, росіяни стріляють у їхній бік, б'ють артою.
Тоді доводиться кидати апарат. Він ще не встиг повернутись, а солдатам уже треба ховатися. Багато залежить і від протидронних систем з боку РФ», — пояснив керівник компанії.
В управлінні такими дронами дуже важливими є навички пілота, тому компанія проводить постійне навчання пілотів в Україні.
«Наші хлопці їздили в Україну, навчали, потім в Україні з'явилися місцеві інструктори, там у нас є офіс, теж навчають, але й зараз ми іноді звідси їдемо, щоби навчити якусь групу», — повідомив Іван.
З огляду на те, що літати доводиться над технологічно розвиненим противником, системи постійно вдосконалюються. Іноді, щоб зрозуміти, як покращити роботу системи, спеціалісти компанії вирушають на передову.
«Ми досі постійно вносимо модифікації до нашого дрону, тому що російська сторона постійно покращує свої [протидронні] системи. На даний момент у нас все дуже стабільно добре працює проти цих російських систем.
Проблема була в Бахмуті — через те, що було сильне придушення, дрони не літали і ми їздили в Бахмут, вивчали системи придушення противника і потім внесли коригування, щоб дрон міг працювати навіть у таких складних умовах.
— на полі бою, де літають винищувачі, бомбардують, літають ракети», — каже співрозмовник ЛР-4.
На виробництві Atlas Aerospace працюють переважно жінки. Це українські біженки, які приїхали до Латвії після 24 лютого 2022 року.
«У нас працюють 47 дівчат із України. Спочатку наше виробництво було заточено на більш висококваліфікованих фахівців, всі наші інструкції були написані англійською. Потім, щоб забезпечити масовість, треба було найняти людей. Коли ж почалася війна, знайти українок було легко — вони мають велику мотивацію допомагати Україні, і вони дуже добре виконують свої обов'язки. Дуже якісно! Ми змінили виробництво, запровадили картинки замість текстів, навчили. Отже, все виробництво у нас — це українські дівчата».
