«Ми з України». Хочеться, щоб в Донецьку замість пам’ятника Леніну поставили пам’ятник Доці — українська письменниця

Гостею студії програми «Ми з України» була українська письменниця Тамара Горіха Зерня. Її роман «Доця» визнано книгою року BBC і перекладено латвійською мовою. З українською письменницею, лауреаткою Національної премії України імені Тараса Шевченка 2022 року, в ефірі програми ЛР-4 «Ми з України» поговорили про ставлення європейців до роману «Доця», можливу його екранізацію, про творчість у період війни та рік знайомства Європи з Україною.

ПРОГРАМА

Програма «Ми з України» виходить українською мовою щосуботи о 18:10 на Латвійському радіо 4. Починаючи з 2023 року програма виходить щоп'ятниці о 20:15. Пропозиції та запитання можна надсилати на електронну пошту [email protected].

На полицях латвійських книгарень можна побачити роман «Доця», виданий видавництвом Dienas Grāmata. Назва роману латиською — Meitiņa, переклала його з української мови відома латиська перекладачка Мара Полякова. Meitiņa вже тричі видавалась в Латвії. Також тут ця книга вийшла шрифтом Брайля.

Роман Тамари Горіха Зерня «Доця», що став популярним по всій Європі, і зокрема в Латвії, розповідає про події весни-літа 2014 року у Донецьку, про людей, які там жили, і як швидко вони трансформувались під впливом політичних подій.

Письменниця ставила перед собою ціль написати цікаву книгу, яку б читали: «Планка для мене високо стоїть.

Мені хотілося, щоб через мою книгу люди пропускали потяги, щоб забували вийти на роботу, або не прийшли на сесію, бо зачиталися...

Щоб люди — герої цієї книги — та історія, яка там була одночасно драматичною і насиченою, зачіпали наших внутрішніх демонів».

Саме тому твір так полюбився професіоналам у світі театру та кіно. Першими роман поставили на сцені Миколаївського драматичного театру, також його фрагменти грають на сцені Варшавського театру. Авторка максимально підтримує використання та адаптацію твору за кордоном, щоб привернути увагу глядачів до подій на Майдані, Донбасу та України в цілому.

«Як виявилося, Європа сприймала війну в Україні, як певний локальний конфлікт, бо Росія спромоглася встановити і поширити наратив про те, що Україна воює із кількома областями».

Оскільки  роман «Доця» виграв екранізацію на Одеському кінофестивалі спільно з книжковим Арсеналом, планувалося зняти міні-серіал, але ситуація в країні почала різко змінюватися, і пані Тамара зі своїм видавництвом прийняла рішення відкласти подання заявки на фінансування картини.

Письменниця стверджує, що часом їй приходять кумедні історії в голову, цікаві веселі сюжети, смішні ситуації, які з нею трапляються, хоча іноді картає себе за це, бо «гріх сміятися, коли вся країна плаче». Намагається дати раду не тільки собі, а й дітям, виконуючи ту роботу, яку раніше покладала на чоловіка. А її чоловік 24 лютого пішов захищати Батьківщину і зараз воює у найгарячіших місцях на передовій.

Тамара Горіха Зерня мріє про те, як повернеться додому, як буде описувати повоєнний час, перемогу і проживати своїх героїв.

«Мені дуже хочеться, щоб наступна моя книга була присвячена подіям повоєнним, відновленню України, поверненню нас на окуповані території. Я хочу поїхати в Донецьк зі своїми презентаціями. Я дуже хочу, щоб у Донецьку змінили назву площі Кірова і знесли пам’ятник Леніну, а поставили пам’ятник Доці. Це  буде пам’ятник нашим жінкам, нашим дівчатам, які витримали усі тяготи війни.

Він там має більше моральних прав стояти, ніж той істукан. Ось така моя ідея. Я хочу бачити, як Україна буде перемагати, як ми змінимося, як ми потім будемо згадувати усе, що пережили», — зазначила Тамара Горіха Зерня.

Письменниця подякувала Латвії та її жителям за теплий прийом та відкриті серця та закликала кожного українця розповсюджувати інформацію про Україну і повертатися додому: «Бо лише там ти зможеш бути своїм, там наше коріння!»

За її словами,  2022 рік став роком знайомства Європи з Україною.

«Ніколи б в житті вони не побачили такої кількості українців в контакті у себе вдома у кризовій ситуації. Ніколи б таке спілкування не було таким близьким і таким взаємно проникаючим. Біда змусила виїхати наших людей, дехто з яких навіть за межі області не виїжджав. Вони раптом опинилися в Європі і побачили, як живуть інші країни. Звичайно ми зараз дуже хвилюємося, хто повернеться додому, а хто і не повернеться, чи не втратимо ми дітей, чи не втратимо ми молодь? Я оптиміст у цьому відношенні — я впевнена, що повернуться.

Бо є тяга додому, той зуд в руках, коли ти розумієш, що там можеш робити на благо своєї країни, робити щось своїми руками, головою. Він непереборний і ніякими благами за кордоном його не переб’єш.

Тому що ми цілісні, коли ми вдома. Україна — це земля, яка дає нам силу. Зараз ми б’ємося дуже сильно за те, щоб Україна збереглась, щоб нам було куди повертатися».

  • Наступна програма «Ми з України» лунатиме в ефірі 27 січня о 20:15 на хвилях Латвійського Радіо 4. Пропозиції та запитання можна надсилати на електронну пошту [email protected].
Заметили ошибку? Сообщите нам о ней!

Пожалуйста, выделите в тексте соответствующий фрагмент и нажмите Ctrl+Enter.

Пожалуйста, выделите в тексте соответствующий фрагмент и нажмите Сообщить об ошибке.

Еще видео

Самое важное

Еще