«Ми з України». Як живеться у Латвії домашнім улюбленцям з України

До 24 лютого 2022 року в Україні майже 57% сімей мали хоча б одного домашнього улюбленця. Війна внесла страшні корективи в життя не лише людей, але й їхніх вихованців.

ПРОГРАМА

Програма «Ми з України» виходить українською мовою щосуботи о 18:10 на Латвійському радіо 4. Пропозиції та запитання можна надсилати на електронну пошту [email protected].

Більшість українців, залишаючи місця активних дій, брали з собою в довгу дорогу котів та собак, проходили через складну евакуацію чи несли на руках через кордон, але не кидали своїх тварин. Хтось міг взяти додаткову або валізу — але брав вихованця.

«Я знімаю капелюха перед такими людьми», — каже латвійський ветеринар Володимир Гобземс.

«Мої тварини — це частина моєї родини, я не могла їх залишити»

Окремі  українські переселенці знайшли притулок зі своїми улюбленцями у Латвії. Зокрема Марго Алмазова, яка подолала важкий шлях з Харкова до Латвії з маленькою дитиною, мамою, кішкою Мері та собакою на ім’я Марія. Машинами, автобусами, подекуди й пішки по 6-8 кілометрів вони всі разом врешті решт дісталися Латвії. Марго каже, що перед нею не стояло питання — брати чи не брати домашніх улюбленців, звісно брати. Бо за її словами, тварини — це частина її родини.

За даними Продовольчо-ветеринарної служби ЛР, на початок червня цього року до Латвії було завезено 2376 тварин. У Продовольчо-ветеринарній службі Латвії зазначили програмі «Ми з України», що правила ввезення та перебування у Латвії чотириногих переселенців з України були визначені від самого початку і відтоді не змінювалися.

Пільги  для українських переселенців з тваринами

Домашніх тварин українські переселенці можуть ввозити без чіпів та документів. Але після влаштування на новому місці господарі повинні прийти зі своїми вихованцями до найближчого ветеринарного закладу. Лікарі оглядають, ставлять на облік, а за необхідності чіпують тварин та вакцинують їх від сказу — це все абсолютно безкоштовно.

Марго Алмазова підтвердила, що саме так було і в її випадку. Вона з тваринами відвідала ветеринара у Латвії, де  безкоштовно взяли необхідні аналізи і оформили паспорт європейського зразка для домашніх улюбленців.

Ветеринар Володимир Гобземс  відзначив два важливі моменти, які  турбують власників тварин — це чіпи та щеплення від сказу. За його словами, чіпи, вставлені не в Євросоюзі, зокрема в Росії, вилучати з тварин не треба, їх сканують, вносять дані в паспорт тварини — і все. Що стосується щеплення від сказу, воно обов'язково має бути, причому свіже. Якщо на руках немає документа про вакцинацію, у тварини береться аналіз крові, який показує, наскільки давно було введено вакцину.

У Латвії тварин прищеплюють від сказу щорічно. Нагадаємо, у 2014 році Всесвітня організація з охорони здоров'я тварин офіційно визнала Латвію країною, вільною від сказу — зрозуміло, що не хочеться втрачати таку позицію.

«За даними на 6 червня,

до Латвії було завезено: 1395 собак, 978 кішок та 3 тхори. Це чимало, прямо скажемо.

Тепер усі ці тварини — під нашим контролем. З усіма працюємо. І тут слід наголосити, що лише 20% з усіх привезених тварин були щеплені від сказу», — відзначила програмі «Ми з України» керівник відділу нагляду за ветеринарними установами Продовольчо-ветеринарної служби Майріта Ріекстіня.

Отже  перший візит, щеплення та оформлення документів для тварин українських переселенців з України безкоштовні. Що далі? Вихованець може захворіти, проблеми виникають різні. І тут є шанс потрапити на безкоштовний прийом або прийом зі знижкою — відповідного лікаря варто пошукати на сайті www.propozycii.lv у категорії «ветеринарна допомога».

З українських притулків тварин краще не ввозити до Латвії?

Слід зазначити, що окремі країни Європи, зокрема Німеччина, взагалі не пускають до себе біженців з вихованцями. Латвія пускає, але лише  безпосередньо з власниками тварин. З огляду на це, існують проблеми з ввезенням до Латвії вихованців з українських притулків тварин. Продовольчо-ветеринарна служба Латвії закликає латвійські організації порятунку тварин та активістів не робити цього. Причина — побоювання сказу.

Справа в тому, що у Латвії був досить гучний інцидент. У березні волонтер Расма Крейця привезла до країни з притулків Івано-Франківська та Львова 40 собак та 34 кішки. Лише  окремі з тварини були щеплені від сказу, інші — ні. За вимогами Продовольчо-ветеринарної служби, ці тварини мали були обов'язково щеплені. При цьому, усі витрати прийшлося оплачувати волонтерам. Крім того, тварин дуже довго, понад двох місяців, тримали на карантині: собак — у притулку Ulubele, кішок — у стаціонарі клініки в Іманті. Це також коштувало чималих грошей — притулку та стаціонару. Як розповіла нашій програмі  Расма Крейця, епопея закінчилася лише 21 травня, на сьогодні майже всі привезені з України собаки та кішки розібрані та знайшли у Латвії своїх господарів.

«Допоможи допомогти!»

Латвійський благодійний фонд Sofi проводить кампанію підтримки постраждалих домашніх тварин України за гаслом  — «Зроби пожертву і ми її подвоїмо». На пожертвування, отримані в рамках кампанії  «Допоможи допомогти!», буде придбано корм, ліки, товари першої необхідності та господарське приладдя, яке буде відправлено організаціям допомоги тварин в Україні. Щоб збільшити розмір підтримки, в рамках кампанії пожертвувану суму фонд Sofi подвоїть.

Керівник благодійного фонду Sofi Анастасія Яхова розповіла програмі про допомогу, яку фонд надає українським переселенцям з тваринам у Латвії, а також про наданий, а також  запланований вантажі гуманітарної допомоги притулкам для тварин в Україні, зокрема притулку з Краматорська «Друг», а також безпосередньо українцям та їхнім  домашнім улюбленцям, які залишилися вдома.

Фонд Sofi запрошує відвідати фотовиставку, розміщену в торговельному центрі Domina. На фотовиставці представлені світлини тварин з притулку «Друг» з Краматорська, які через війну залишилися без твоїх господарів. За словами Анастасії Яхової, ця виставка дозволить відвідувачам більше дізнатися про долю постраждалих тварин в охопленій війною Україні, а також про започаткований фондом  благодійний проект «Допоможи допомогти».

Психолог Ліна Мельник вважає, що турбуючись за тих, хто слабше, за тих, хто від нас повністю залежить, людина рятує себе, зокрема в психологічному сенсі. 

«Дбати про тварин — це ознака культури, це те, що визначає людину людиною, її ціннісну надбудову над інстинктами.

Інстинкт — це думати виключно про своє виживання. Культура — це думати не лише про своє виживання, а й ще  про когось іншого.

Вся Європа захоплювалася тим, як українці рятували своїх собак, котів, дехто навіть півнів. І це суттєво відрізняє українців, як націю, від тих, хто прийшов убивати», — вважає Ліна Мельник.

За її словами, те, що більшість українців не залишили своїх домашніх улюбленців на територіях військових дій, свідчіть, що нація є дорослою, не інфантильною і саме цим українці викликали захоплення майже у всього світу.

  • Наступна програма «Ми з України» лунатиме в ефірі в суботу, 2 липня о 18:10 на хвилях Латвійського радіо 4. Пропозиції та запитання можна надсилати на електронну пошту [email protected].
Заметили ошибку? Сообщите нам о ней!

Пожалуйста, выделите в тексте соответствующий фрагмент и нажмите Ctrl+Enter.

Пожалуйста, выделите в тексте соответствующий фрагмент и нажмите Сообщить об ошибке.

Еще видео

Самое важное

Уведомляем, что на портале Lsm.lv используются т.н. cookie-файлы (cookies). Продолжая использовать портал, вы соглашаетсь с размещением и хранением cookie-файлов в вашем устройстве. Подробнее

Принять и продолжить