«Ми з України». Півріччя в Латвії: з якими проблемами зіткнулися українці та яку роботу шукають

Обратите внимание: материал опубликован 1 год назад

Важливим аспектом у пошуку роботи є знання мов, зокрема для українських переселенців викликом є володіння на необхідному рівні латиської мови. Про це йшлося у програмі Латвійського Радіо-4 «Ми з України». За даними Служби державних прибутків, на кінець вересня в Латвії працевлаштувалися 6565 громадян України. Плюс ті, хто у статусі самозайнятих — ще 181 людина.

ПРОГРАМА

Програма «Ми з України» виходить українською мовою щосуботи о 18:10 на Латвійському радіо 4. Починаючи з 2023 року програма виходить щоп'ятниці о 20:15. Пропозиції та запитання можна надсилати на електронну пошту [email protected].

Багато це чи мало?

Останній офіційний показник кількості громадян України, які були вимушені втекти від війни і знайшли притулок у Латвії — 38 657 осіб. У порівнянні з цим числом, кількість працевлаштованих — 6,5 тисяч, — здається невеликою. Але  третина тих, хто приїхав — діти. До того ж, чимало пенсіонерів, людей похилого віку, хворих. Крім того, громадяни України часто працюють віддалено — як в українських компаніях, так і в міжнародних. Зважаючи на це кількість працевлаштованих уже не видається маленькою. Проте, звісно, могла би бути більше.

Представник Державного агентства зайнятості Олена Лісмане зауважила кореспондентам програми «Ми з України», що

багато українців не працевлаштовуються, бо планують якнайшвидше повернутися в Україну.

Деякі шукають роботу з проживанням, деякі хочуть працювати виключно за своєю професією і не бажають змінювати спеціалізацію. Усе залежить від конкретної людини, а не від вакансії і роботодавця.

Що заважає?

Програма «Ми з України» звернулася до Служби державних доходів Латвії та запросила перелік професій, які користуються найбільшим попитом в українців.  Розглядаючи їх, важливо пам’ятати, що для людей це нові умови існування — нова країна зі своєю державною мовою. На першому місці «підсобні робітники» — 463 особи, на другому — «прибиральники» — 351 особа, далі йдуть «кухарі» — 222 особи, «працівники цеху» — 208 осіб, тощо. «Медпрацівники» в десятку найпопулярніших не увійшли. Натомість «педагоги» — на восьмому місці за популярністю — 143 особи; з них 63 — працюють у школах помічниками вчителів; крім того, є 26 вихователів і 37 людей працює вчителями. Розуміючи, що стати в Латвії вихователем чи вчителем, не володіючи латиською мовою, неможливо, програма «Ми з України» звернулася за роз'ясненнями до спеціаліста — голови Відділу загальноосвітніх шкіл Ризької думи Аніти Петеркопе:

«Говорячи про школи, я хочу наголосити, що

насамперед педагоги з України влаштовуються працювати помічниками вчителів — у ті школи, де є українські діти.

Але є і вчителі — викладачі, зрозуміло, [які викладають] українською. Наприклад, влітку Ризька українська школа прийняла на роботу більше 20 осіб — там і вчителі, і їх помічники, і психолог… Окрема справа — педагоги з України, які викладають іноземні мови, — вони теж можуть працювати. Для цього звертаються до Міністерства освіти і науки Латвії, отримують спеціальні дозволи. Якщо ми говоримо про педагогів дошкільної освіти, вихователів з України — вони також працюють лише з українськими дітьми у спеціально сформованих групах.   У дитсадках, що належать самоврядуванню Риги, таких груп зараз вісім. Про роботу з усіма дітьми поки не йдеться — для цього, згідно із законодавством Латвії, педагоги повинні знати латиську мову на рівні С1», — пояснила Аніта Петеркопе.

Освітня сфера — традиційно проблемна, там і без українських біженців вистачало турбот, а з появою нових людей вони зросли багаторазово. Проте навчальний рік розпочався: діти — за партами, процес пішов. Не просто і не швидко, але пазли складаються, рішення знаходяться.

За даними Державного агентства зайнятості,

наразі є понад 3300 вільних вакансій із позначкою «запрошуємо українців»

(це означає, що з роботою можна впоратися без латиської мови). Інша річ, що ця робота часто пов'язана з фізичним навантаженням, нічними змінами. Тим часом українським переселенцям, переважно жінкам, потрібно виховувати дітей, вчити мову, щоб згодом мати змогу претендувати на роботу, що відповідає  їх освіті. Саме тому вакансії не розлітаються, як гарячі пиріжки, а заповнюються поступово. Люди порівнюють свої можливості з вимогами, що висуваються. Як зазначила методист Агенції латиської мови Еріка Бічукалне, після трьох місяців навчання багато українців вже володіють мовою, «…відмінно складають іспити. Дзвонять мені, надсилають повідомлення про те, що отримали 96% зі 100% ». У будь-якому разі, українці шукають і знаходять своє місце на латвійському ринку праці.

  • Наступна програма «Ми з України» лунатиме в ефірі в суботу, 8 жовтня о 18:10 на хвилях Латвійського Радіо 4. Пропозиції та запитання можна надсилати на електронну пошту [email protected].
Заметили ошибку? Сообщите нам о ней!

Пожалуйста, выделите в тексте соответствующий фрагмент и нажмите Ctrl+Enter.

Пожалуйста, выделите в тексте соответствующий фрагмент и нажмите Сообщить об ошибке.

По теме

Еще видео

Еще

Самое важное