ПРОГРАМА
Програма «Ми з України» виходить українською мовою щосуботи о 18:10 на Латвійському радіо 4. Починаючи з 2023 року програма виходить щоп'ятниці о 20:15. Пропозиції та запитання можна надсилати на електронну пошту [email protected].
Літо триває, попереду ще є можливість насолодитися теплими днями і відпочити. Як проводять своє дозвілля влітку українські дітлахи — дуже важливе питання, адже вони пережили багато під час евакуації, а попереду школа, для більшості — у новому латиськомовному середовищі. Тому й було вирішено як на державному, муніципальному, так і на рівні громадських організацій створити у Латвії літні табори для українських дітей.
Загалом у Латвії цього року працює 920 регулярних літніх таборів, із них у Ризі — 117. Туди приймають як місцевих дітей, так і українців, розповів керівник молодіжного відділу Департаменту освіти Ризької думи Дмитро Звєрєв.
За його словами, ці табори — платні, але
багато хто з організаторів шукає можливість робити знижки для українських сімей. Крім того, були створені можливості для безкоштовного відпочинку.
Були організовані дві зміни у денному таборі Ризької української школи, де загалом відпочило 150 дітей — всі витрати покрило самоврядування Риги.
Також наприкінці липня розпочали роботу табори для українських та латвійських дітей, які отримали повну фінансову підтримку в рамках спеціального проекту, схваленого Кабінетом міністрів Латвії 31 травня поточного року, на що було виділено 613 тисяч 180 євро, зазначив Дмитро Звєрєв.
Де знайти інформацію про табори для українських дітей?
Щоб організувати відпочинок для дітей важливою є власна активність. Бажано постійно стежити за інформацією в соцмережах. Зокрема у Телеграмі є групи «День радости в Риге» та «Летний лагерь для украинских детей в Латвии». Там публікується актуальна інформація щодо літнього відпочинку.
Так діяла Альона Ротар, яка з донькою переїхала до Риги з Одеси. Альоні вдалося відправити дитину вже у два безкоштовні табори, один з яких — спортивний.
На сайті nometnes.gov.lv можна переглянути весь список безкоштовних таборів у Латвії
— знайти їх легко, у всіх є позначка червоним кольором про державне фінансування в рамках проекту. Нині таких таборів — близько 40. Здебільшого всі працюватимуть у серпні. Список постійно поповнюється.
З 27 червня по 12 серпня на третьому поверсі Центру підтримки громадян України, що на Калькю, 1 відкрито безкоштовний Дитячий денний центр для хлопців і дівчат з українських родин. Там працюють троє постійних педагогів-вихователів з України. Щодня для дітей проводяться різні заняття, майстер-класи. У розпорядженні центру шість приміщень. Години роботи — з 10 ранку до 17.00, але привести дитину можна у будь-який час.
«Нема настрою відпочивати, бо в Україні війна…»
Якщо з відпочинком дітей українських переселенців є якась чіткість, то виникає питання — чи їхні батьки дозволяють собі якесь дозвілля та повноцінний відпочинок? Насичене життя, нові проекти, цікава робота, сім’я, поїздки по Україні та за кордон — таким було життя у більшості українців до 24 лютого 2022 року. Потім війна — пошук прихистку за кордоном, житла, роботи, влаштування дітей в садочки чи школи — все це дуже емоційно і фізично виснажує.
Дані опитування, проведеного програмою «Ми з України» свідчать, що окремі українці, які зараз перебувають в Латвії, вважають, що дозвілля і відпочинок треба скоротити до мінімуму, бо в Україні війна. До того ж більшість українців посилено працює, оскільки треба сплачувати за оренду житла, допомагати Україні, є й інші витрати.
«Нема настрою відпочивати, бо для українських переселенців зараз дуже важливо працювати, напрацьовувати нові зв’язки, вивчати те, чого ще немає в Україні і повернути це все разом з нами до України», — розповіла програмі «Ми з України» Олена з Києва.
«З порожнього глечика нічого не наллєш»
Психолог Ліна Мельник, яка веде рубрику «Поради психолога» в програмі «Ми з України» наголосила, що емоційне вигорання загрожує психологічному та фізичному здоров’ю.
«Є фази активності і фази відпочинку. Якщо людина тривалий час перебуває лише у фазі активності, то наступає емоційне вигорання, симптомами якого є апатія, втома, зниження концентрації, фізичне безсилля. Слід також брати до уваги, що у Латвії ми переселенці, а це створює додатковий фоновий стрес, який мобілізує нашу психіку і скоріше виснажує наші фізичні ресурси. Це адаптація до нового середовища — мовного, культурного, законодавчого. І якщо ми ефективно з цим справляємося, то мозок задіює усі необхідні ресурси, які слід відновлювати. З порожнього глечика нічого не наллєш, туди слід доливати. Щоб перемогти у цій війні, ми повинні налаштовуватися не на спринт, а на марафон, а марафонець завжди знайде час для відпочинку», — підкреслила Ліна Мельник.
Жіноча місія — зберегти український генофонд
Більшість українок-переселенок також турбує питання, як не втратити себе як особистість і фахівця, перебуваючи вимушено за кордоном.
Мати двох дітей — Лідія Фісунова двічі постраждала від російської агресії. До 2014 року вона проживала у Донецьку, після російського нападу переїхала до Києва. Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Лідія приїхала до Латвії і вже п’ять місяців мешкає в Ризі. Маючи тридцятирічний освітянський стаж, Лідія мріє відкрити в Латвії українську школу для дітей українських переселенців.
«Я живу за гаслом — дивитися на Латвію не як у дзеркало, а як у вікно можливостей.
Сталися певні події у кожного з нас — ми з ними працюємо. Підходимо виважено до того, що відбувається в нашій країні, скільки ми можемо віддати часу благодійності, участі в волонтерських проектах, навіть перебуваючи в Латвії. І звісно ми пізнаємо країну, яка дала нам прихисток, її культуру, традиції, мову. Зокрема я відвідую курси латиської мови, придбала українською і латиською книжки латиських авторів. На другий тиждень мого перебування у Латвії мене запросили в Юрмалу до Музею Аспазії та Райніса, і там я для українських переселенців українською мовою читала поезію цих славетних латвійців. З цього і почалося моє відчуття, що культура цієї землі і сила цих людей така ж помітна, відчутна і така ж неповторна, як і в моїй країні. Я відвідала багато латвійських міст, а також музеї, вистави, концерти, які для нас, українських переселенців, є безкоштовними. Латвійський уряд, спільнота роблять для нас дуже багато, щоб ми не затримувалися в своїх переживаннях, не втратили життєву константу, незважаючи на те, що відбувається у нас на батьківщині. Адже наша роль жіноча — зберегти український генофонд, підтримати наших дітей, щоб вони бачили, які ми сильні, як боремося зі своїми емоціями. І ця наша жіноча місія відбувається при значній підтримці латвійців», — наголосила Лідія Фісунова.
Українська художниця, кандидат наук із соціальних комунікацій Вероніка Чекалюк не лише хоче дізнатися якомога більше про історію, культуру та традиції Латвії, але й знайомить латвійців з українською культурою та мистецтвом. 30 липня 2022 року в Гулбене в рамках 5-го Міжнародного мистецького фестивалю вона виступила з презентацією на тему української вишиванки «Традиційний український одяг з минулих часів до сьогодення».
Тема ідентичності, вишиванка, традиції — це той базовий мінімум у піднятті рейтингу України у світі, який може підтримати кожен українець-патріот,
вважає Вероніка Чекалюк.
«Зараз я як волонтер опікуюся проектом вдячності країні, яка надала нам притулок. За посередництвом видавництва «Janis Roze» мій вчитель, відомий український нейрофізіолог Олег Кришталь надав безкоштовний доступ у Латвії до своєї аудіокниги «До співу пташок», також ми подарували латвійським бібліотекам його книги, а також книгарням мережі «Janis Roze», де книги Олега Кришталя продаються, але виручені кошті йдуть на доброчинність, будуть куплені канцтовари для дітей з України, які восени підуть до школи», — поінформувала Вероніка Чекалюк.
Українська художниця подарувала нашій програмі власноруч виготовлені сувеніри з українською символікою — віночок, браслет та бутоньєрку. Ці сувеніри стануть призами у конкурсі до Дня незалежності України на тему «Україна — для мене це…».
Розповіді про те, чим для вас є Україна надсилайте до 22 серпня цього року на нашу електронну адресу [email protected].
- Наступна програма «Ми з України» лунатиме в ефірі в суботу, 6 серпня о 18:10 на хвилях Латвійського радіо 4.
Пропозиції та запитання можна надсилати на електронну пошту [email protected].
