Це — версія матеріалу українською.
Оригинал на русском — здесь.
Книга двомовна — латиською та українською. Це «перевертень», обкладинкою з краєвидами Лієпаї та фотографією українського товариства «Світанок» розпочинається латиська частина, полем соняшників під синім небом — українська.
«Ідея написання такої книги виникла давно — бо українському товариству Лієпаї "Світанок" виповнюється цього року 25 років. І ось завдяки Курземському центру НДО та фінансуванню міністерства культури Латвії з'явилася можливість це зробити. Українська тема зараз у всьому світі актуальна. До того ж у 2025 році виповнюється 400 років з моменту отримання Лієпаєю прав міста, а люди, про яких розповідається у книзі, — теж частина нашої історії. Трохи торкаюсь і історії Латвії — адже поява українців у Лієпаї це лише частина загальної картини. Починаю із спільного в історії Латвії та України. Невеликий нюанс — до середини XIX століття не було поняття "українці", були малороси, статистика їх включала в одну групу з великоросами, тобто росіянами. Навіть у звіті Лібавської управи за 1911 рік немає окремої групи українців! Але ж є й інші можливості дізнатися… Випадково побачила на Старому кладовищі могилу командира Шліссельбурзького єгерського полку полковника Миколи Коломійця, або Коломійцева, букви стерлися, до ладу не прочитати, він служив у Лібаві. Мені вдалося з'ясувати, що він був учасником війни з Наполеоном, а потім російсько-турецької війни. І
у складі тих російських частин, які були розквартировані в Лібаві у першій половині XIX століття, служило чимало українців»,
— розповідає Ганна Протченко.
І захоплено продовжує — мовляв, коли писала книгу про освіту у місті, то дізналася, що й у Миколаївській гімназії було чимало випускників українського походження, дехто потім переїхав до України.
«У цій книзі висвітлюється і життя українців, як вони опинились у Лібаві-Лієпаї, а також життя лієпайчан, які тим чи іншим шляхом потрапили до України та залишилися там жити.
Дуже тісні зв'язки були з 1860-70 рр. Випускники Харківського технологічного університету приїжджали в Лібаву, а наші гімназисти вирушали за подальшою освітою до Харкова, Одеси тощо. Коли розпочалася Перша світова, багато лібавчан емігрували до України — до Одеси, Житомира, Дніпропетровська (тепер — Дніпра, а тоді — Катеринослава), Харкова. І багато діячів культури, зокрема актори нашого театру, жили в Одесі, у книзі я описую деякі цікаві епізоди», — розповідає Ганна Протченко.
Книга охоплює період до наших днів, велику увагу автор приділила часам Першої Республіки,
тоді дуже активно налагоджувалися зв'язки між Латвією та Україною, розповідає і про нинішнє українське товариство, зрозуміло, адже книга приурочена до його ювілею.
Ганна сама наполовину українка, і навіть якийсь час була керівником українського товариства «Світанок». Вона і в інших національно-культурних товариствах Лієпаї перебуває, і була серед фундаторів одного з мультикультурних товариств міста.
«Свого часу було поширено, що латиські колективи робили "українські номери" і навпаки.
У книзі в мене є епізод, коли на великому міському святі рибальське підприємство починало ходу гопаком! І весь стадіон аплодував!», — розповідає Ганна Протченко.
І зізнається, що спочатку книга планувалась набагато меншою за обсягом. Спочатку хотіла просто про товариство «Світанок» написати і все. Але якийсь час у Лієпаї було два українські громади, крім того, у нинішній громаді далеко не вся українська діаспора міста, і вона не відокремлена. Зв'язків культурних на міському-республіканському-балтійському і далі рівнях безліч. І в Україну їздили.
«Як отримували громадянство Латвії. Як вивчали латиську мову. Як інтегрувалися у суспільство… Тобто діяльність товариства не зводилася лише до культурного життя. І про все треба було написати!», — каже автор.
Презентація книги Ганни Протченко «Українці в Лієпаї — лієпайчани в Україні» (Ukraiņi Liepājā — liepājnieki Ukrainā) відбудеться 22 серпня о 16.30 у Лієпайській Центральній науковій бібліотеці.
Саме до майбутнього Дня незалежності України приурочено. Приходьте! Анна припасла багато цікавих історій — наприклад, зможете дізнатися, як пов'язані знаменита пісня «Розкинулося море широко» та Лієпая.
