Це — переклад матеріалу українською.
Перевод на русском — здесь.
Вони не вважаються загиблими або військовополоненими. Вони зникли безвісти. Дружини, матері, сестри та сім'ї солдатів погодилися поділитися з фотографом своїм відчаєм, щоб розповісти історію свого коханого чоловіка.
«Їхній емоційний та фізичний стан нестабільний. Вони шукають своїх чоловіків. Фотосесія була емоційно дуже складною. Вони плакали. Дехто був дуже закритий. Я працювала з ними у міру того, скільки вони дозволяли емоційно. Я ні до чого їх не примушувала», — каже Наталія Нестеркіна, авторка виставки.
Рідні цих жінок воювали в лавах 30-ї окремої механізованої бригади ЗСУ на Бахмутському напрямку проти «вагнерівців». 300 людей із цієї бригади зникли безвісти. І доки створювалася виставка, кількість зниклих уже досягла тисячі.
«Йдеться не про тисячі, а про кожне життя, кожного члена сім'ї, про віру в те, що їхні рідні живі і ще можуть повернутися.
Головний акцент на цьому», — зазначає посол України в Латвії Анатолій Куцевол.
Організатор виставки Арніс Шабловскіс каже, що ця виставка є також посланням лідерам західних країн, бо поки приймаються рішення, трагедії продовжують відбуватися.
«Жорстока правда здатна мотивувати. Бо якщо ти знаєш, що людина в сусідському будинку зараз страждає, ти швидко прийдеш на допомогу, але якщо говорити, що вона трохи захворіла, то впорається сама. Це не та ситуація. Це абсолютна гуманітарна катастрофа», — наголошує Шабловскіс.
«Тут ми бачимо людей, які у розпачі, але не втрачають надії. Ми можемо черпати у них сили та розуміти, наскільки нам тут добре, і розуміти, що ми можемо їм допомогти», — наголошує Солвіта Віба, директор Музею окупації Латвії.
Щоб не залишитись осторонь, Музей окупації Латвії спільно з Львівським фотомузеєм оголошують акцію на підтримку поранених українських солдатів у Львові, закликаючи робити пожертвування на рахунок Музею окупації. На пожертвування планують приготувати різдвяні подарунки 650 солдатам.