● Це — авторська версія тексту українською.
Авторскую русскую версию текста можно прочитать тут.
Tulkojums latviski pieejams šeit.
Нещодавно мав честь разом із Людмилою Вакулою з Українсько-латвійського освітнього центру «Воля.LV» узяти участь у дуже цікавій дискусії «Досвід українських цивільних осіб у Латвії». Вона відбулася за результатами проєкту «Аналіз даних про українських цивільних осіб у Латвії та їхні потреби», презентованого Центром PROVIDUS. Крім представників міністерств, Сейму, недержавних організацій Латвії, ЗМІ, також запросили до обговорення й українську громадськість у Латвії
Нам дали можливість висловитися за підсумками, на мій погляд, дуже компетентного і професійного дослідження «Українські біженці в Латвії: доступні дані, потреби, ставлення громадськості». У ньому
відображено не тільки погляди й оцінки українців на життя в Латвії, а й ставлення до них латвійців. Не приховувалися і не пригладжувалися жодні проблеми, з якими стикаються українці:
мовні, працевлаштування, навчання дітей у школах. Чітко окреслено вузькі місця в роботі муніципалітетів і міністерств. Розмова була максимально відвертою.
Кого цікавлять ці матеріали — вони є в відкритому доступі. У заключному розділі документа надані виважені та продумані рекомендації щодо подальшого сприяння інтеграції громадян України в латвійське суспільство.
Але витлумачувати навіть найбільш продумані та обережні поради та висновки, як показує досвід, можна по-різному. Наприклад,
вирвати з контексту проблему дискримінації і зробити на ній наголос. Або, що немає жодної підтримки українським біженцям і що в них проблеми з вивченням мови.
На жаль, деякі ЗМІ тільки на це звернули увагу.
Я розумію, що в наш час швидких новин «кричущий» заголовок статті пишеться для того, щоб привернути увагу читачів. Мету, напевно, досягнуто — привернули. Викликали жалощі до українців? Так не жалість потрібна, а сприяння у розв'язанні наявних проблем, і PROVIDUS пропонує, як це зробити.
Розколоти латвійське суспільство спекуляціями на темі біженців? Ось це легко виходить, навіть надто силкуватися не треба.
Найменше я хотів би повчати колег-журналістів у Латвії, як працювати і писати матеріали. Але дозвольте зауважити: суспільство відкрито визнає, що є питання щодо того, як проходить інтеграція українців, отже, воно шукає шляхи, як ситуацію виправити.
Отже, найболючіші питання на сьогоднішній день: підтримка дітей біженців у латвійській системі освіти, забезпечення вивчення мови; високі вимоги до володіння латиською у кваліфікованих і висококваліфікованих професіях; труднощі з визнанням у Латвії кваліфікації, здобутої поза межами країни; випадки негативного ставлення та дискримінації на ринку житла, працевлаштування й охорони здоров'я, особливо від російськомовного населення Латвії.
Практично достеменні проблеми виявило і «Дослідження українського цивільного населення, особливо жінок, та їхніх потреб у Латвії», яке представила нещодавно НДО Lab Futura.
Утім Латвію, як і всі країни ЄС, ближче до зими може очікувати ще одна хвиля біженців з України. Власне, вона вже почалася. Близько 400 тисяч українців вже покинули країну цього року. Якщо Росія продовжить жорстоко руйнувати енергетичну та житлово-комунальну інфраструктуру українських міст ракетами та безпілотниками, позбавляючи людей світла і тепла, а з ними — елементарних умов для життя, то Україну до кінця року можуть покинути ще стільки ж людей. «Якщо»? Ілюзій ніхто не має —
два з половиною роки повномасштабної війни показали, що гуманізм і путінський режим — несумісні поняття.
А ось скільки українців ще може приїхати до Латвії внаслідок погіршення ситуації вдома, прогнозувати складно.
Згідно з висновками дослідження PROVIDUS, понад половини латвійського суспільства готова до прийому нових біженців з України. Якщо буде необхідно — знову допоможуть грошовими пожертвами, одягом, меблями, продуктами харчування, речами першої необхідності, стануть волонтерами. І це дуже важливо!
Залишилося ще прислухатися і використовувати в роботі рекомендації досліджень. До основних я б відніс:
- розширення представництва та участі самих українців у просуванні своїх прав;
- боротьба з висловлюваннями, що розпалюють ненависть, і злочинами на ґрунті ненависті;
- надання можливості й надалі вивчати латиську мову;
- заохочення українських дітей до освітнього процесу в латвійських школах;
- сприяння якісному залученню кваліфікованої та висококваліфікованої робочої сили на латвійський ринок праці.
Якщо муніципалітети і органи влади спроможуться хоча б частково їх реалізувати, то інтеграція українців у латвійське суспільство піде ефективніше, що для Латвії вкрай корисно. В усіх відношеннях — економічному, демографічному та моральному. Хоча б тому, що
більшість українців на своєму досвіді точно знають, хто друг, а хто ворог.
