Це — переклад матеріалу українською.
Оригинал на русском — здесь.
Як у Латвії живеться біженцям з України? Скільки їх, де вони працюють, навчаються, де навчаються українські діти та як до них ставиться суспільство? Усе це з'ясовував центр Providus.
Згідно з його дослідженням, приблизно половина з опитаних українців успішно інтегрувалися в Латвії і багато хто їй дуже вдячний. Проте, є і значна частина українських біженців, які все ж таки зіткнулися тут із проблемами. Здебільшого це діти шкільного віку, а також пенсіонери, які зупинились у регіонах.
Дослідники представили результати комісії Сейму з громадянства, міграції та згуртування суспільства. Здебільшого обговорювалося питання інтеграції українських дітей.
Головна проблема – незнання латиської мови. Найважче — учням від шостого класу та вище.
Ось цитати респондентів із самого дослідження:
«Багатьом дітям у школах Латвії важко, бо все латиською, а помічників вчителів — немає».
«Хлопчику подобається і дається математика, але тут, де потрібно розуміти текст, йде важко».
«Ці історії дуже сумні. Про те, як дитина, яка була відмінником в Україні, стає двієчником у Латвії.
І єдине, на що вона може сподіватися, це якийсь залік, бо іспити вони не зможуть скласти. Це величезна проблема, яка потребує якогось рішення», — визнала директор і провідний науковий співробітник центру Providus Івета Кажока.
У дошкільних освітніх закладах Латвії зараз навчаються 1385 українських дітей, у загальноосвітніх – 2260. Майже половина –
1862 дітей – в освітній системі Латвії не числяться взагалі. Це приблизні дані Providus – точних даних немає.
«На підтримку кожної дитини виділяється понад 200 євро в місяць. Де ці гроші? Це таке ж питання, скільки в Латвії українських дітей. Відповіді немає. 237 євро на місяць — достатньо, щоб забезпечити хоча б два уроки латиської для дітей додатково. Це відбувається?» — каже член правління товариства Gribu palīdzēt bēgļiem Лінда Якобсоне-Гавала. «Зараз у Латвії українські вчителі не можуть працювати, бо не були готові досягти рівня С1. Це дуже високий рівень. Такий, на якому ми з вами сьогодні говоримо.
На 2 вересня у наших школах 31 учитель з України, це дуже мало, якщо ми порівнюємо із сусідніми країнами. У Литві більше 500».
Івета Кажока каже, треба дати українцям зрозуміти, наскільки вони можуть розраховувати на те, що зможуть залишитись у Латвії і після закінчення війни:
«Наразі їм не ясно, чи відправлять їх додому через рік чи два, і від цього залежить, наскільки вони мотивовані вивчати латиську мову, наскільки вони можуть почуватися в безпеці та як їм дивитися на подальшу освіту своїх дітей. І, звичайно,
дуже важливо, щоб депутати та міністри зрозуміли, що відповісти українцям на дуже просте запитання — якщо ми захочемо тут залишитися жити, чи матимемо ми на це право?»
Запитань дуже багато. До їхнього вирішення залучатимуть відповідальні міністерства.
«Ми сьогодні вирішили, що запрошуватимемо міністра освіти, щоб це питання обговорити. Як довго це питання мають у міністерстві вирішувати? Щоб знати всіх дітей, які мешкають у Латвії, де вони навчаються. І якщо вони навчаються віддалено, то правда це чи просто людина так сказала? Як підготувати дітей до вивчення латиської мови?» — сказав голова комісії Сейму з питань громадянства, міграції та згуртування суспільства Гунарс Кутріс.
У Латвії проживає близько 25,5 тис. українських біженців. 60% жінок, 40% чоловіків. З них 28% – діти.
