Зміна міністрів в Україні була очікуваною — політолог

В Україні призначили одразу вісім нових міністрів. Це вкрай очікуваний крок, вважає український політолог Олег Саакян. В ефірі програми «Новий день» на LSM+ він розповів, що більше ніж 7 місяців обговорювалися можливі зміни кадрів, почалося все зі зміни військового керівництва. Вже тоді Зеленський анонсував, що зміни будуть і в цивільному секторі.

Це — переклад матеріалу українською.
Оригинал на русском — здесь.

«Увесь цей час [зміни] відбувалися дуже точково, відкладалися весь час до можливої ​​відставки уряду. Зараз “дамбу прорвало”, коли в нас п'ять міністерств очолювали тимчасово виконуючі обов'язки, і місця міністрів були вакантні. До них додалися ті ротації, які також обговорювалися. Зараз це рішення визріло і його вирішили ухвалити», — сказав Саакян.

За словами політолога, причини цього рішення криються у кількох речах. Це і психологічне вигоряння, і питання, що накопичилися, і різні конфлікти всередині політичної команди, які не знаходили свого вирішення.

По-друге, це перехід із режиму короткої війни, коли Росія повномасштабно вторглася в Україну, в режим довгої війни, коли невідомо, скільки вона триватиме.

Відповідно, ціла низка питань, які відносились до категорії «після війни розберемося», починаючи з кінця 2023 року, почали актуалізуватися з новою силою. Це, у свою чергу, потребує змін державного апарату та режиму, в якому він функціонує, сказав Саакян.

Він зазначив, що на початку повномасштабної війни відбулася «певна концентрація влади», проте в Україні не йдеться про її тотальну централізацію.

«Важко сказати, наскільки влада готова до серйозного перезавантаження.

Я сказав би, що зараз справді намагаються “перелити кров”, і оздоровити організм не йдучи на кардинальні зміни за рахунок кадрових перестановок. Через це не змінюється прем'єр-міністр і не йде у відставку загалом Кабмін, а змінюється приблизно 50% Кабміну», — сказав Саакян.

Він додав, що перехід тих самих чиновників з посади на посаду свідчить про «коротку лаву запасних» у нинішньої влади

та неготовності людей ззовні поповнювати собою кадровий потенціал. На це є ціла низка причин, які «не сприяють тому, щоб авторитетні, професійні люди зараз були готові йти на топ державні позиції. Вони не бачать можливості реалізувати завдання, під які були б готові йти».

По теме