Питання «п’ятої колони» — це питання не мови, а ідентичності — британський політолог

Питання «п’ятої колони» — це питання не мови, а ідентичності, що зокрема показують приклади України та Молдови, зазначив у інтерв’ю LSM+ британський політолог, фахівець з історії та політики незалежної України, совєтолог Тарас Кузьо.

Повне інтерв'ю з Тарасом Кузьо дивіться тут.

Це — оригінал матеріалу українською.
Версия на русском — здесь.

«Я робив дуже багато досліджень, коли писав свої книжки про війну на Сході і на Півдні. Я думаю, що це велика помилка — думати, що питання п’ятої колони є мовним питанням. Це не мовне питання», — підкреслив дослідник.

Він зазначив, що більшість російськомовних українців є патріотами України, зокрема чимало солдат ЗСУ на фронті спілкуються російською.

Утім, те, що питання «п’ятої колони» не є питанням мови доводить не лише приклад України:

«Я пам’ятаю десь 25 років тому я робив дослідження у Молдові. Я брав інтерв’ю в російськомовних в Кишиневі і питав у них, чому вони підтримують Молдову, у той час коли ваші російськомовні друзі в Придністров’ї бунтують проти Молдови?

Мені відповіли, що то бунтують не тому, що російськомовні, а тому що комуністи, вони прорадянські»,

— згадує пан Кузьо.

Саме тому, на його думку, питання п’ятої колони — це питання ідентичності, а не мови.

«Ми це бачили в Молдові, де Придністров’я — це фактично як Донбас. Це люди homo sovieticus. У Придністров’ї, до речі, три етнічні групи: найбільша етнічна група — це українці. Вони підтримують Придністров’я, але фактично вони вже не українці, а совки», — підкреслив Кузьо.

Те саме, за його словами, відбулось в Україні після 2014 року, коли більшість російськомовних українців на Сході та Півдні підтримали саме Україну, і чимало з них вступили до лав ЗСУ.

«Бригада “Азов” складалась переважно із російськомовних українців зі Сходу, Харкова. Я робив з ними інтерв’ю в Маріуполі в 2015-2016 році, вони переважно були російськомовними», — зазначив політолог.

Він підкреслив, що Росію підтримали ті жителі України, які мали «совєтський чи малоросійський менталітет».

З іншого боку, Кузьо пояснив, що близько 30% Донбасу підтримували сепаратизм, чого не було в інших східних областях України.

«З точки зору науковця, найкращий спосіб дивитись на Україну — за останні 30 років відбулась конкуренція між двома різними ідентичностями — української та загальноросійської. У Білорусі остання більше домінувала, ніж білоруська, в Україні — навпаки, українська була більше домінуючої. Україна мала шість президентів разом із Зеленським, і лиш один — Янукович — підтримав не українську, а загальноросійську ідентичність», — підкреслив пан Кузьо.

Він розповів, що західні українці, до яких належав і його батько, ніколи не мали ілюзій щодо того, ніби росіяни — братський народ, у той час як на Сході на Півдні такі ілюзії існували через радянську пропаганду.

«Для них, події 2014 і 2022 років — це була величезна катастрофа. Вони не могли повірити, що росіяни це з ними роблять. І пам’ятаємо, що найгірші злочини [Російської Федерації] відбулись на Сході», — сказав Тарас Кузьо. На його думку, ці злочини відкрили очі багатьом українцям, об’єднавши їх, а ідея російського народу як братнього стала «маргінальною».

По теме