Це — версія матеріалу українською.
Версия на русском — здесь.
Ми з Олександром знаходимося біля його будинку та магазину, яких більше немає. Ракета прилетіла у квітні.
«Я якраз поїхав туди, де в мене господарство, свині… І саме ракети: одна, друга, третя… Я зриваюся: думав їхати сюди прямою, ґрунтовкою», — згадує Олександр.
Його дружина Ольга із сусідкою, яка прийшла у гості, дивом врятувалися.
«Моя дружина була якраз у тому крилі, де опустилася плита в спальні, і під тією плитою їх через вікно витягли»,
— розповідає житель Сумської області.
Частина господарства Олександра — біля кордону з РФ. Тепер він туди їздить тільки рано-вранці, поки темно, щоб не помітив ворог з іншого боку кордону. Звідти він перевіз частину поросят.
Їдемо подивитись на інші ділянки Олександра, які ворог теж не пощадив. Вдалині здіймається дим. Там обстріл. Олександр дзвонить спостерігачеві Олегу, щоб дізнатися, чи можна продовжувати шлях.
«Щось трубку не бере. Поїхали назад. Якби сам, я б поїхав, але вас наражати на небезпеку я не буду»
— каже Олександр.
Зустрічаємо місцевого. Він телефоном дізнається в когось, що прильоти були десь далі. «Тоді це мій комбайн потрапив під удар», — припускає Олександр.
Їдемо далі. Бачимо, що дим за кордоном, у Росії. Від ударів української армії. Господарство Олександра оглянули дуже швидко, не виходячи з машини, бо небезпечно. Повертаємось у селище. І тут приходить новина, що приліт був у сад та на свиноферму Олександра, які перебувають на кордоні з Росією.
«Щойно мені подзвонили. Горить моя садиба, сад, свинарник, городи... Все горить. Село горить», – розповідає Олександр.
Він поспішає. А нам у прикордонний район не можна. Потім Олександр розповість, як кинувся під обстрілами до свого саду та господарських споруд. Але коли почалися автоматні черги, впав на землю і по-пластунськи дістався машини. Втрата господарства – не єдине, що Олександру принесла війна. Його онук Богдан загинув у боях під Бахмутом. Щонеділі всі вони – дружина Олександра Ольга та дочка, мати Богдана Галина – тут, на Алеї Слави цвинтаря у Сумах. Зустрітись, перетерпіти біль і жити далі…
